3,5 тисячі документів енкаведистів про боротьбу з УПА доступні в мережі

3,5 тисячі документів Внутрішніх військ НКВД про боротьбу з українським визвольним рухом стали доступними онлайн. Центр досліджень визвольного руху оприлюднив цифрові копії архіву, що був вивезений з України до Росії у 1980-их роках.

Документи доступні на сайті Електронного архіву українського визвольного руху у колекції "ВВ НКВД проти українського визвольного руху 1944-1945 роках".

 

Збірка документів проливає світло на протистояння Внутрішніх військ НКВД Українського округу, штаб якого розташовувався в Рівному, з Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією.

Документи охоплюють події, що мали місце в 1944-45 роках на Волині, Рівненщині, Тернопільщині, Львівщині, Івано-Франківщині. Рідше зустрічаються події, зафіксовані на Житомирщині, Хмельниччині, Вінниччині, території сучасних Румунії та Польщі.

Документи висвітлюють діяльність українських повстанців, містять інформацію про склад та озброєння українського підпілля:

Так, наприклад, до колекції увійшли:

  • Детальні креслення повстанських криївок, зроблені енкаведистами;
  • Списки втрат з боку повстанців;
  • Звітність про захоплену енкаведистами зброю.
 
План-схема криївки українських повстанців у селі Юзівка

Також у документах містяться як плани та вказівки вищого керівництва Внутрішніх військ НКВД щодо боротьби з підпіллям, так і оперативні зведення, детальний аналіз операцій, донесення на окремих службовців.

Така звітність допоможе дослідникам зрозуміти портрет службовця Внутрішніх військ того часу. Приміром, цікавими для вивчення будуть звіти про надзвичайні події та небойові втрати  у лавах ВВ НКВД.

"Оприлюднені документи, безперечно, є цінним історичним джерелом. Вони дають глибоке розуміння того, як відбувалася війна під час війни, коментує декан Історичного факультету ім. Тараса Шевченка, експерт проєкту Іван Патриляк. — Разом із тим, масив документів доводить, що визвольний рух був зовсім не маргінальним явищем, як часто трактувала радянська пропаганда, а на його ліквідацію були кинуті цілі бригади Внутрішніх військ НКВД".

 
Довідка про втрати серед повстанців

Цифрові копії документів, що тепер доступні широкому загалу, мають майже тридцятирічну історію повернення до України.

Нині оригінал архіву, ймовірно, перебуває в Москві. Його було вивезено з України наприкінці 1980-х років. Проте в середині 1990-х українським дослідникам та архівістам вдалося скопіювати близько 400 справ з архіву та повернути в Україну у вигляді мікрофільмів.

Пізніше з плівок було зроблено три копії. Одна з них потрапила до Центру досліджень визвольного руху. Маючи відповідне обладнання, дослідники зробили цифрові копії документів та опублікували онлайн документи, що охоплюють 1944-45 роки. 

 
План проведення операції у Шумському районі


Колекцію з трьох з половиною тисяч документів підготовлено та опубліковано в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ за підтримки Українського культурного фонду.


Електронний архів (
avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 32 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.