СУМівці вшанували чотири українські могили на цвинтарях у Мадриді

Активісти Спілки української молоді в Іспанії у рамках розпочатої 2021 року акції «Вшануй могили на чужині» вшанувати чотири українські могили на мадридських цвинтарях Ля Альмудена та Ля Паз, а саме Теодора Барабаша, Дмитра Бучинського, Нестора Романюка та Ярослава Тріски

Як передає Укрінформ, про це Спілка української молоді в Королівстві Іспанія повідомила у Фейсбуці.

 

Ціль акції "Вшануй могили на чужині" – привернути увагу молоді до українських поховань за кордоном, зокрема в Іспанії. Прийти першого листопада на цвинтар, помолитись, покласти квіти. Виробити серед молодого покоління розуміння поваги, пам'яті, пошани, клопотання про предків, історію. Збереження українських слідів на чужині.

"До акції долучилися громадські діячі Мадриду Юрій Чопик і Мирослава Кавацюк. Також прийшли доньки похованих – Соня Барабаш і Тамара Бучинська. На емоціях родички подякували за проявлену ініціативу. В теплій та компанійській розмові доньки розповіли про деякі моменти з життя своїх татів, адже вони були великими громадськими діячами свого часу, що прославляли Україну та вболівали за її майбутнє", – йдеться в дописі.

У СУМ в Іспанії додали, що цьогоріч акцію розпочали старші дружинники. На наступний та подальші роки долучатиметься молодь. Також в планах відшукати й інші українські поховання в Іспанії. Тож, залучаємо всіх до цієї акції, яка наразі полягає в зборі інформації та підготовці до наступного року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.