У тернопільському музеї виставили шаблю короля Яна III Собеського

Шаблю короля Речі Посполитої XVII століття Яна III Собеського, яка десятиліттями зберігалась у сховищах Тернопільського обласного краєзнавчого музею, тепер можуть побачити відвідувачі

Про це повідомив завідувач відділу давньої історії музею Олег Гаврилюк.

 

"Історія цього збройного раритету досить цікава. У 1683 році турки оточили Відень. Імператор Священної Римської імперії Леопольд І звертається до Яна III Собеського – допоможіть. І ось військовий загін, який, між іншим, формувався у найстарішому місті нинішньої Тернопільщини – Теребовлі - ми маємо про це документи, а ще загони зі Снятина, пішли до Львова.

Це були два загони руської шляхти, яка у Львові об'єдналася із польською шляхтою. Далі – похід у напрямку Варшави і на Відень. Там у вересні 1683 року війська Собеського розбили турків. І за цей подвиг імператор наказав виготовити оцю шаблю", - розповів Гаврилюк.

Іменний збройний раритет, як вважається, виготовлений із дамаської сталі, помістили у спеціальну нішу із броньованим склом. На лезі шаблі вигравірувані обриси золотого вершника і напис латинською мовою: "За перемогу під Віднем. 1683 рік". Тут же поміщено монети та оригінальні медалі із зображенням монарха Яна III Собеського.

Король Ян ІІІ Собеський народився у 1629 році в середньовічному Олеському замку. Його батько Якуб Собеський - уродженець Жовкви на Львівщині й учасник походу Сагайдачного на Москву. Мати – донька руського воєводи, нащадка боярина.

Ян ІІІ Собеський зажив слави рятівника європейської християнської цивілізації від турецької навали. Саме після Віденської битви Османська імперія почала невпинно втрачати свою могутність.



Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.