На Львівщині археологи знайшли давні мури замку XVII століття

Один з розкопів засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті.

Під час археологічних досліджень на території Палацу кінця ХІХ ст. у Тартакові, що на Львівщині, знайшли давні мури замку, який датують XVII століттям. Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 

Знахідку виявили науковці центру. Для створення проєктно-кошторисної документації вони проводять тут попередні археологічні дослідження.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, один з розкопів, який заклали при південно-західному наріжнику палацу, засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті. В іншому розкопі археологи зафіксували мур замку шириною 2,5 м.

Палац в Тартакові є не лише пам'яткою архітектури національного значення, а й важливим і багатошаровим археологічним комплексом.

Перші письмові згадки про Тартаків, як зазначила наукова консультантка проєкту, археологиня Наталя Войцещук, датуються початком XV століття. Тож археологи сподіваються, що подальші дослідження розкажуть багато нового про історію Сокальщини.

Археологічні дослідження в Тартакові є частиною робіт з розробки комплексного проєкту реставрації пам'ятки. Їхні результати будуть основою для прийняття фахових проєктних рішень проєктантів-реставраторів.

Виготовлення проєктно-кошторисної документації для Тартаківського палацу співфінансують Львівська обласна рада з бюджету розвитку та місцева Сокальська міська рада. Палац у Тартакові – один із двох об'єктів культурної спадщини на Львівщині, які перебувають у концесії.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.