"Громадське" транслюватиме на Майдані документальний фільм про Революцію Гідності

До восьмої річниці Революції Гідності hromadske створює спецпроєкт «Відчуття Майдану». 21 листопада на Майдані Незалежності буде трансліція фільму, який складається з унікальних архівних кадрів, знятих hromadske під час Революції Гідності

Кінострічка буде супроводжуватися музичними треками гурту Dakh Daughters. Спеціально для проєкту мисткині записали трек на вірші Юр Іздрика про Революцію Гідності.

 

"Вісім років тому на Майдані відбувалися події, які змінили й хід нашої історії, і нас самих. Але чим далі від осені 2013-го року, тим менше в пам'яті залишається днів і облич Революції Гідності. Росте нове покоління українців, які про події Євромайдану дізнаються  вже від батьків, а згодом — з підручників історії.  Але ми хочемо разом з іншими повернутися в події 8-річної давнини й пригадати ті чотири місяці, протягом яких ми прожили ціле життя", — розповідає головна редакторка hromadske Євгенія Моторевська. 

Фільм транслюватиметься на LED-екранах, які візуально утворюють алею, щоб дати відвідувачам відчуття реальності революції. Стрічка також з'явиться на ютубі hromadske 21 листопада. Проєкт створено спільно з ГОГОЛЬFEST, Музеєм Революції Гідності, КМДА та спонсорства Uklon.

Ідея проєкту виникла під час зустрічі команди hromadske із засновником незалежного театру "ДАХ" Владиславом Троїцьким. Він поділився історією створення гурту Dakh Daughters, на творчість яких вплинула Революція Гідності та війна на сході України. Тоді ми вирішили втілити схожий досвід у цьому проєкті, адже hromadske має багато архівних матеріалів з тих часів.

"Ми, українці, все рідше вживаємо слово гідність, коли говоримо про життя в Україні. Ми знову починаємо забувати про цінності, за які стояли та гинули на Майдані 2013-2014. Громадське як медіа, яке виникло під час Революції Гідності, у спільному проекті "Відчуття Майдану" прагне вкотре наголосити на цінності людини та її гідності. У пасіонарності сила українців і нашу свободу, гідність та справедливість ми будемо відстоювати усупереч зовнішнім та внутрішнім ворогам. Наша сила в єдності, наша сила у безапеляційній вірі в майбутнє гідних сильних духом людей", — каже директорка hromadske Юлія Федів про проєкт.

Проєкт "Відчуття Майдану" включений до переліку державних заходів до Дня Гідності та Свободи, а також програму Музею Революції Гідності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.