В Івано-Франківську презентували повстанський архів

В Івано-Франківському обласному Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери презентували повстанський архів, який вдалося придбати з приватної колекції

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук: "Наш музей отримав особистий архів, який належав уродженцю нашого краю Михайлу Дяченку, якого по підпіллі УПА більше знають як Марко Боєслав та Гомін. Левова частка цього архіву, який знаходився у бідоні, це – особисті записи Михайла Дяченка, що для нас є великою цінністю. Це 10 зошитів, частина з них – його твори, які досі не опубліковані і не відомі для широкого загалу. Якби ми не придбали цей архів, вони б потрапили до іншого приватного колекціонера і залишились недоступними для громади".

 

Для музею придбати архів допоміг небайдужий чоловік, який побажав залишитись не названим. Перемовини з колекціонером тривали близько двох місяців. Завершити їх, каже історик, допоміг мер Франківська Руслан Марцінків. Усі документи є у доброму стані, що дозволить науковцям провести дослідницьку роботу та оцифрувати їх.

"Ця колекція нараховує 215 різноманітних позицій. За тим, що останні брошури датуються 1950-м роком, ми припускаємо, що цей архів був законсервований у металевому бідоні в цей час і зберігався у приватних руках", - додав Коретчук.

"Ми вже домовились про кілька видань за підсумками роботи саме з цієї колекції. Якщо деякі речі дослідникам відомі, то деякі будуть опубліковані вперше. Так ми будемо повертати їх громаді", - запевнив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Окрім рукописів Марка Боєслава, в повстанському архіві є пропагандистські матеріали різних авторів, повстанський журнал "Чорний ліс", який редагував Боєслав, унікальні спогади командира радянських партизанів Вершигори, книги 1920-х, 30-х та 40-х років.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.