АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"

Повернутись додому — чи можливе це для людини насправді? А якщо це народ, як випробовування часом та дистанцією змінюють його теперішнє та майбутнє?

В понеділок, 22 листопада, о 15.30 відбудеться дискусія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?".

 

Дискусія транслюватиметься українською на Facebook-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/37mb3wn) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/2XKIrvQ), а також на YouTube-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/3ENPHYH) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/3Av9eui).

Учасники дискусії, історики Мартін-Олександр Кислий та Максим Свєженцев спираються на твердження, що депортацію кримських татар слід розглядати як структуру, а не подію. Це був розтягнутий у часі процес, що охоплює не тільки звинувачення у зраді, виселення корінного народу у травні 1944 р., надсмертність та 12 років, проведених у спецпоселеннях. Йдеться також і про адаптацію до нових умов життя у вигнанні, боротьбу за повернення на батьківщину та повернення з депортації додому.
Дослідники говоритимуть про те, як саме цей процес вплинув на минуле та сучасне життя Криму, та про підходи до розуміння наслідків поселенського колоніалізму у Криму та поза півостровом.
Подію модеруватиме Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.
Ця подія є частиною серії розмов, присвячених 75 -й річниці програми ім. Фулбрайта.
Спікери:
Мартін-Олександр Кислий – історик, кандидат наук. Досліджує історію кримських татар, захистив дисертацію під назвою "Повернення кримських татар на батьківщину в 1956–1989 роках". До його наукових інтересів належать теми міґрації, пам'яті, травми, ідентичностей та усна історія. Стипендіант Fulbright Research and Development program (2017, University of Michigan, Ann Arbor)
Максим Свєженцев – дослідник історії Криму, доктор філософії в галузі історії (PhD, Університет Західного Онтаріо). У 2020 році захистив дисертацію на тему "Phantom Limb: Russian Settler Colonialism in Crimea (1990-1997)". Наразі працює над публікацією дисертації у вигляді монографії.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.