В польському ІПН тривають політично вмотивовані звільнення

Голова польського ІПН Кароль Навроцький звільнив двох співробітників через політичні мотиви

8 листопада 2021 року з польського Інституту національної пам'яті звільнений Славомір Лукашевич. Він не отримав від свого керівництва дозволу викладати в Католицькому університеті Любліна, хоча усі заняття відбувались у позаробочий час. При цьому багатьом інших співробітникам ІПН такий дозвіл було надано. Також Славоміру Лукашевичу поставлено у вину, що він під час наукових заходів не позначав себе як працівника ІПН.

9 листопада 2021 року з ІПН звільнено Славоміра Полешака. Претензією до нього було те, що він без дозволу Кароля Навроцького опікувався порталом "Ohistorie.eu", де опубліковано критичну статтю щодо дільності ІПН. Портал "Ohistorie.eu" є органом історіографічного товариства, а Славомір Полешак редагує сайт у вільний від роботи час та безоплатно.

 

Кілька десятків істориків підписали лист солідарності зі Славоміром Лукашевичем та Славоміром Полешаком. "Їхнє звільнення має на меті залякати істориків, які працюють в Інституті національної пам'яті чи співпрацюють з цією установою, а також змусити їх проводити дослідження та публікувати тексти відповідно до вказівок керівних органів цієї установи" - йдеться у листі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.