На Хмельниччині знайшли підземну галерею та артефакти часів Золотої Орди

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині археологи під час досліджень скверу біля Вірменського бастіону виявили раніше не відому підземну галерею, а також артефакти трипільської культури та часів Золотої Орди

Про це розповів кандидат історичних наук, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

 

"Дослідження в сквері поблизу Вірменського бастіону проводились на замовлення Музею мініатюр "Замки України". Для облаштування додаткового входу з вулиці Замкова вздовж муру була закладена траншея завдовжки 8 і завширшки 3 м. Мур споруджений у другій половині ХХ ст. при облаштуванні скверу. Колись тут існував проїзд із вулиці Францисканської на сучасну Замкову. Археологічні дослідження в цьому місці дали цікаві та несподівані результати", - зазначив Нечитайло.

За його словами, на глибині 0,4-0,5 м в південній частині траншеї виявили кут кам'яниці, що відома з планів середини XVIII ст. Станом на 1810 рік там знаходився "Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды". Увесь інший простір траншеї був зайнятий засипкою, в якій зустрічались артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби середньовіччя і нового часу.

Вже на глибині 3 м археологи натрапили на фрагмент фундаменту більш ранньої кам'яниці, що датується XVII ст., а поруч – залишки господарської ями другої половини ХІІІ – першої половини XIV ст., коли місто було частиною Золотої Орди. Серед матеріалів того часу – фрагменти чаш на кільцевому піддоні, одна з яких вкрита зсередини поливою, та монета. Археологи сподіваються, що монета допоможе чіткіше датувати золотоординську яму.

"Північніше було відкрито заглиблений котлован житла кінця XVI-початку XVII ст., який зруйнував надзвичайно цікаву споруду більш раннього періоду. Після зачистки котловану житла в північній частині, під стовповою ямою відкрився фрагмент підземної галереї. Підземелля видовбане в підземний спосіб частково в суглинку і скельних породах. Має ширину 1 м, висоту 1,8 м. В місці виявлення склепіння пошкоджене котлованом житла. Продовження галереї в північно-східному напрямку теж повністю завалене. Втім, відкриття навіть невеликого фрагменту подібної підземної архітектури є великою удачею", - додав Нечитайло.

Керівник експедиції наголошує, що це одна з рідкісних підземних галерей на Західній Україні, зведена раніше XVII століття.

Нечитайло зауважив, що Музей мініатюр "Замки України" та виконавці археологічних досліджень докладуть зусиль, аби забезпечити консервацію та музеєфікацію фрагменту унікального підземелля.

Роботи на Вірменському бастіоні проводили Дмитро Тимчук, Петро Болтанюк, Євген Левінзон, Олександр Омельченко, Ільдар Яхієв.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.