“Як історія одного дня тривала сто років” — у Києві презентували документальний серіал про незалежність. ВІДЕО

24 серпня 1991 року — далеко не відправна точка у незалежності України. До цього часу боротьба за нашу свободу тривала майже сотню років — все ХХ століття. І досі ми нині відвойовуємо свою незалежність на фронтах російсько-української війни. Команда творців серіалу «10 Днів незалежності» глибоко осмислила історичні події, які вели і ведуть нас до свободи останнє століття. Тепер і ви можете пройти цей шлях разом з ними.

Про це творці документального історичного серіалу "10 Днів незалежності України" розповіли на підсумковій пресконференції у Києві.

 

Цього року Україна відсвяткувала ювілей — 30 років з дня проголошення Акта про незалежність України. Про цей день багато говорили й говорять, але зосереджуються на подіях, які пов'язані із 24 серпня 1991 року, показують передумови і наслідки цього дня. 

Натомість команда історичного серіалу "10 Днів незалежності України" вирішила подивитися на українську незалежність інакше.

"Ми вирішили глобальніше підійти до цієї теми, подати ширший контекст і показати, що цей день має глибоке історичне коріння, — говорить один із співавторів проєкту історик Володимир В'ятрович. — Ми розповіли, що історія цього дня тривала майже сто років, а перша спроба отримати незалежність датується 22 січня 1918 роком — саме тоді був проголошений Четвертий Універсал, яким вперше проголосили українську незалежність. Власне, цій події і присвячена перша серія нашого історичного серіалу".

 

Наступні кроки, які робили українці протягом ХХ століття, також були сходинками до нашої незалежності, яку ми відвойовували і в Радянському Союзі, і на Майданах. Остання серія історичного серіалу взагалі присвячена недавнім подіям — Революції Гідності.

"Ми безпосередньо брали участь у Майдані, тому, напевно, це була одна з найскладніших серій, — згадує історик Володимир В'ятрович. — На мою думку, якщо у 1991 році Україна проголосила незалежність від СРСР, то у 2014-му — від Росії. Очевидно, що це спричинило війну з Російською Федерацією, яка не готова відпускати Україну. Основний посил цієї серії — боротьба за свободу досі триває і вимагає від нас готовності захищати свою незалежність".

За словами однієї зі сценаристок проєкту Лесі Вакулюк, цей серіал буде зрозумілий усім, хто цікавиться історією і хоче осмислити її глибше.

 

"Коли ми вчили історію в школі, то все було заплутано — якась там УНР, хтось комусь щось обіцяв, ми губилися в тих Універсалах… Тож ми старалися зробити все можливе, щоб ці серії не нагадували шкільні уроки історії, коли вчитель відсторонено розповідає. Мені здається, нам вдалося. Коли дивишся цей серіал, то наче переносишся у той час і розумієш: українці виборювали ту країну, не будучи тут господарями. І їм вдавалося. Проте хтось не зробив із цього висновків і вже ми, молоде покоління, змушені були продовжували їхню боротьбу", — говорить Леся Вакулюк.

Всі серії історичного серіалу "10 Днів незалежності України" можна подивитися тут:

1. Четвертий Універсал — перша українська незалежність

2. Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова 

3.   День Соборності: як об'єдналися дві частини України

4. Три держави за добу: як Карпатська Україна проголосила незалежність

5. Бандера VS Гітлер і Сталін: як націоналісти відновили Українську Незалежність

6.   Перший цвях у домовину СРСР: як Україна прийняла Декларацію про державний суверенітет

7. Страх комуністів і натиск дисидентів: як Україна проголосила незалежність

8. Як українці поховали СРСР на референдумі

9. Історія українських майданів від протестів на граніті до Помаранчевої революції

10.  Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну


Історичний проєкт "10 Днів незалежності України" створений Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. 

Команда проєкту: 

Володимир В'ятрович — автор та ведучий

Андрій Сайчук — сценарист

Леся Вакулюк — сценаристка

Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти

Яків Любчич — режисер

Михайло Смуток — виконавчий продюсер

Олександр Попенко — оператор

Костянтин Пузанкін — дизайнер

Олександр Климань — звукорежисер та композитор

Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль

Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим

Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж

Микола Попелуха — редактор архіву

Ігор Малахов, режисер архіву

Ярина Ясиневич — продюсерка

Лідія Тополевська — фінансистка

Дмитро Гузій — юридична підтримка

Анна Олійник — директорка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.