“Як історія одного дня тривала сто років” — у Києві презентували документальний серіал про незалежність. ВІДЕО

24 серпня 1991 року — далеко не відправна точка у незалежності України. До цього часу боротьба за нашу свободу тривала майже сотню років — все ХХ століття. І досі ми нині відвойовуємо свою незалежність на фронтах російсько-української війни. Команда творців серіалу «10 Днів незалежності» глибоко осмислила історичні події, які вели і ведуть нас до свободи останнє століття. Тепер і ви можете пройти цей шлях разом з ними.

Про це творці документального історичного серіалу "10 Днів незалежності України" розповіли на підсумковій пресконференції у Києві.

 

Цього року Україна відсвяткувала ювілей — 30 років з дня проголошення Акта про незалежність України. Про цей день багато говорили й говорять, але зосереджуються на подіях, які пов'язані із 24 серпня 1991 року, показують передумови і наслідки цього дня. 

Натомість команда історичного серіалу "10 Днів незалежності України" вирішила подивитися на українську незалежність інакше.

"Ми вирішили глобальніше підійти до цієї теми, подати ширший контекст і показати, що цей день має глибоке історичне коріння, — говорить один із співавторів проєкту історик Володимир В'ятрович. — Ми розповіли, що історія цього дня тривала майже сто років, а перша спроба отримати незалежність датується 22 січня 1918 роком — саме тоді був проголошений Четвертий Універсал, яким вперше проголосили українську незалежність. Власне, цій події і присвячена перша серія нашого історичного серіалу".

 

Наступні кроки, які робили українці протягом ХХ століття, також були сходинками до нашої незалежності, яку ми відвойовували і в Радянському Союзі, і на Майданах. Остання серія історичного серіалу взагалі присвячена недавнім подіям — Революції Гідності.

"Ми безпосередньо брали участь у Майдані, тому, напевно, це була одна з найскладніших серій, — згадує історик Володимир В'ятрович. — На мою думку, якщо у 1991 році Україна проголосила незалежність від СРСР, то у 2014-му — від Росії. Очевидно, що це спричинило війну з Російською Федерацією, яка не готова відпускати Україну. Основний посил цієї серії — боротьба за свободу досі триває і вимагає від нас готовності захищати свою незалежність".

За словами однієї зі сценаристок проєкту Лесі Вакулюк, цей серіал буде зрозумілий усім, хто цікавиться історією і хоче осмислити її глибше.

 

"Коли ми вчили історію в школі, то все було заплутано — якась там УНР, хтось комусь щось обіцяв, ми губилися в тих Універсалах… Тож ми старалися зробити все можливе, щоб ці серії не нагадували шкільні уроки історії, коли вчитель відсторонено розповідає. Мені здається, нам вдалося. Коли дивишся цей серіал, то наче переносишся у той час і розумієш: українці виборювали ту країну, не будучи тут господарями. І їм вдавалося. Проте хтось не зробив із цього висновків і вже ми, молоде покоління, змушені були продовжували їхню боротьбу", — говорить Леся Вакулюк.

Всі серії історичного серіалу "10 Днів незалежності України" можна подивитися тут:

1. Четвертий Універсал — перша українська незалежність

2. Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова 

3.   День Соборності: як об'єдналися дві частини України

4. Три держави за добу: як Карпатська Україна проголосила незалежність

5. Бандера VS Гітлер і Сталін: як націоналісти відновили Українську Незалежність

6.   Перший цвях у домовину СРСР: як Україна прийняла Декларацію про державний суверенітет

7. Страх комуністів і натиск дисидентів: як Україна проголосила незалежність

8. Як українці поховали СРСР на референдумі

9. Історія українських майданів від протестів на граніті до Помаранчевої революції

10.  Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну


Історичний проєкт "10 Днів незалежності України" створений Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. 

Команда проєкту: 

Володимир В'ятрович — автор та ведучий

Андрій Сайчук — сценарист

Леся Вакулюк — сценаристка

Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти

Яків Любчич — режисер

Михайло Смуток — виконавчий продюсер

Олександр Попенко — оператор

Костянтин Пузанкін — дизайнер

Олександр Климань — звукорежисер та композитор

Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль

Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим

Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж

Микола Попелуха — редактор архіву

Ігор Малахов, режисер архіву

Ярина Ясиневич — продюсерка

Лідія Тополевська — фінансистка

Дмитро Гузій — юридична підтримка

Анна Олійник — директорка.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.