Дослідники виявили перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому

Міжнародна група дослідників з Португалії, Данії та Німеччини виявила перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому.

Про це повідомляє Sky News.

 

Наукова назва нового виду динозавра вшановує місцеву мову інуїтів — Issi saaneq, що перекладається як "Холодна кістка". Ця травоїдна тварина середнього розміру з довгою шиєю була попередником завроподів (наприклад, брахіозавра — однієї з найбільших наземних тварин в історії).

Перші останки динозаврів — два добре збережені черепи — виявили ще у 1994 році палеонтологи з Гарвардського університету під час експедицій до Гренландії. Однак тоді ще не було ясно, чи належать вони до зовсім нового виду. Міжнародна група дослідників зараз підтвердила це відкриття в журналі Diversity.

Команда провела мікрокомпʼютерну томографію виявлених кісток, що дозволило створити цифрові 3D-моделі внутрішніх структур і кісток. На думку вчених, черепи належали динозавру-юнакові та майже дорослій особині.

"Анатомія двох черепів унікальна в багатьох відношеннях, наприклад, за формою та пропорціями кісток. Ці зразки, безумовно, належать до нового виду", — сказав провідний автор Віктор Беккарі, який аналізував отримані дані в Лісабонському університеті NOVA.

Новий гренландський динозавр відрізняється від інших завроподів, виявлених раніше, але дослідники заявили, що він має деякі подібності з динозаврами, виявленими у Бразилії. На думку вчених, ці три види утворюють групу, яку називають платозавридами — через їхні ноги завдовжки від 3 до 10 метрів.

Наприкінці тріасового періоду, коли жили ці динозаври, надконтинент Пангея розпадався на частини, а Атлантичний океан починав формуватися.

"У той час на Землі відбувалися кліматичні зміни, які дозволили першим травоїдним динозаврам досягти Європи", — пояснив професор Ларс Клемменсен із Копенгагенського університету.

Після проведення всіх робіт дослідники передадуть скамʼянілості до Музею природної історії Данії.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.