Найбільший у Польщі стадіон назвуть на честь уродженця Львова

Національній футбольній арені Польщі присвоять ім'я львів'янина Казимира Гурського

Про це повідомляє zaxid.net.

 
фото - тадеуш флодарчик

Головному польському стадіону у Варшаві присвоять ім'я видатного футбольного тренера, уродженця Львова Казимира Гурського. Цьогоріч відзначатиметься 100-річчя від дня його народження.

Урочиста церемонія надання імені відбудеться в неділю, 10 жовтня, під час Свята футболу, інформує Monitor Info.

"У 2014 році перед стадіоном з'явився пам'ятник, який нагадує про неймовірну історію Казимира Гурського. Цього року ми відзначаємо 100-річчя від дня народження видатного тренера. Разом із генеральним спонсором арени – "Польською енергетичною групою" ми вирішили назавжди пов'язати стадіон з легендою польського футболу", – заявив голова правління національного стадіону Влодзімєж Доля.

Казимир Гурський народився у 1921 році у Львові і тут розпочав свою футбольну кар'єру. Проживав у Львові у двоповерховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ "Скриня". Навчався у львівській чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (нині – Львівський художній ліцей, що на вул. Хотинській, 6). Виступав за львівські команди РКС, "Спартак" і "Динамо".

Після вимушеної еміграції у 1945 році Казимир Гурський перейшов до варшавської "Легії". Після завершення кар'єри футболіста зайнявся тренерською діяльністю – став тренером збірної Польщі в 1971 році, а вже через кілька років збірна Польщі посіла третє місце на чемпіонаті світу. У 1972 році його команда завоювала золоту олімпійську медаль. Помер Казимир Гурський у віці 85 років у Варшаві.

Новий футбольний стадіон у польській столиці збудували до Євро-2012 на місці колишнього славнозвісного "Стадіону десятиліття", що його протягом тривалого часу використовували як найбільший ринок у Європі. Футбольна арена вміщує понад 58,5 тис. глядачів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.