АНОНС: дискусія "Остання шана захисникові: від трагічної звістки до місця спочинку"

5 жовтня у Музеї Майдану відбудеться дискусія про вшанування захисників України

Наскільки держава підтримує рідних у страшний момент, коли вони чують, що той, кого вони чекають з фронту, повернеться уже в труні? Як добре організований ритуал поховання, щоб сім'я змогла попрощатись із захисником, а не витрачати час на організаційні моменти? Ці моменти зрештою впливають на все їх подальше переживання втрати.

В цій розмові ми хочемо поговорити якраз про те, наскільки добре організований і продуманий цей процес в державі Україна? Який шлях ми пройшли за останні 8 років? І що нам ще слід зробити, щоб підтримати сім'ї загиблих захисників у найтрагічніший момент?

 

Учасники дискусії:*
• Юлія Стрельчук – головна спеціалістка Відділу військово-патріотичного виховання Департаменту соціального забезпечення МОУ, дружина загиблого захисника;
• Михайло Котелевський - полковник, головний спеціаліст відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України (СІМІС), гуманітарного проекту Збройних Сил України "ЕВАКУАЦІЯ 200";
• Юрій Ватрич - підполковник, Заступник військового комісара - начальник сектору комплектування Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• Олександр Терещенко – ветеран, захисник ДАПу, заступник Міністра у справах ветеранів 2018–2021 рр.;
• Людмила Рибченко – заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидатка історичних наук.

Модераторка  – Оксана Іванців, засновниця проекту "Що таке пам'ятати", голова ГО "Arts&Rights".

*у складі спікерів можливі зміни

Аби взяти участь в дискусії, просимо вас пройти коротку реєстрацію.

Сторінка події в мережі Facebook.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.