АНОНС: Онлайн-розмова "Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу"

Сьогодні долучайтеся до онлайн-розмови «Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу». Поговоримо про історії українців і українок, які боролися за свободу у ХХ ст. і стали героями книг двох знаних дослідників в Україні Вахтанга Кіпіані та Оксани Кісь.

Про це повідомляє видавництво "Віват".

 

Учасники розмови поділяться своїми думками щодо рейтингу проєкту "30 книжок нашої незалежності" (Українського інституту книги та Міністерства культури та інформаційної політики), до якого потрапили книжки:

"Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані;

"Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" Оксани Кісь.


Чому історичні книжки потрапляють у фокус уваги читацької аудиторії і так високо поціновуються, адже низка інших праць також потрапила до цього списку.

Також слухачі трохи більше дізнаються про нові книги Вахтанга Кіпіані "Країна жіночого роду" та "Дисиденти", остання з яких ось-ось з'явиться в бібліотеках українських університетів та електронна версія на сайті видавництва Vivat.


Учасники:

Вахтанг Кіпіані — український історик та письменник;

Оксана Кісь — докторка історичних наук, президентки Української асоціації дослідниць жіночої історії.


Долучайтеся до нас 29 жовтня о 19:00 (п'ятниця) на YouTube-каналі


Подія відбудеться в рамках проєкту "Дисиденти". Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.


Читайте також:

Третє вбивство Василя Стуса

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

"Урки", "блатні", "битовички": стосунки українок-політв'язнів з кримінальними злочинницями у таборах ГУЛАГу

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.