АНОНС: Онлайн-розмова "Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу"

Сьогодні долучайтеся до онлайн-розмови «Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу». Поговоримо про історії українців і українок, які боролися за свободу у ХХ ст. і стали героями книг двох знаних дослідників в Україні Вахтанга Кіпіані та Оксани Кісь.

Про це повідомляє видавництво "Віват".

 

Учасники розмови поділяться своїми думками щодо рейтингу проєкту "30 книжок нашої незалежності" (Українського інституту книги та Міністерства культури та інформаційної політики), до якого потрапили книжки:

"Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані;

"Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" Оксани Кісь.


Чому історичні книжки потрапляють у фокус уваги читацької аудиторії і так високо поціновуються, адже низка інших праць також потрапила до цього списку.

Також слухачі трохи більше дізнаються про нові книги Вахтанга Кіпіані "Країна жіночого роду" та "Дисиденти", остання з яких ось-ось з'явиться в бібліотеках українських університетів та електронна версія на сайті видавництва Vivat.


Учасники:

Вахтанг Кіпіані — український історик та письменник;

Оксана Кісь — докторка історичних наук, президентки Української асоціації дослідниць жіночої історії.


Долучайтеся до нас 29 жовтня о 19:00 (п'ятниця) на YouTube-каналі


Подія відбудеться в рамках проєкту "Дисиденти". Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.


Читайте також:

Третє вбивство Василя Стуса

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

"Урки", "блатні", "битовички": стосунки українок-політв'язнів з кримінальними злочинницями у таборах ГУЛАГу

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».