Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру

Кримськотатарський активіст, член Меджлісу кримськотатарського народу Абмежит Сулейманов пропонує висунути кандидатуру дисидента Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру.

Про це повідомляє Укрінформ.

 
фото: аліма алієва

Таку думку Сулейманов висловив під час форуму Україна 603,7. Херсон "Південь України – Нива Європи" на підпанелі, присвяченій релігійній гармонії та міжетнічній злагоді

"Виставити кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру – це був би такий великий плюс, насамперед для України. Це лідер кримськотатарського народу, який разом зі своїм народом веде боротьбу в мирний спосіб …за звільнення Криму", – заявив Сулейманов.

За його словами, якби керівництво України, Верховна Рада висунули кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру, це означало б підтримку кримськотатарського народу.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.