АНОНС: «Подорож в ГУЛАГ»: презентація досліджень Gulag.cz в Україні

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій «Подорож в ГУЛАГ»

 

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій "Подорож в ГУЛАГ":

- 26.10.2021 / 17:00 / Львів / Музей "Тюрма на Лонцького" / вул. Ст. Бандери, 1

- 27.10.2021 / 15:00 / Луцьк / Волинський національний університет імені Лесі Українки / вул. Винниченка, 30А

- 28.10.2021 / 17:00 / Київ / Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану / Будинок профспілок, майдан Незалежності, 2.  -   Увага, кількість місць обмежена, потрібна реєстрація за посиланням https://forms.gle/tPEDDCccsgZ5nSrJ7

Кінопоказ, демонстрацію додатку для віртуальної реальності, дискусію та презентацію результатів унікальних чеських досліджень організації Gulag.cz представить для української аудиторії керівник організації Штєпан Черноушек.

Вже понад десять років чеська команда Gulag.cz документує місця занедбаних таборів ГУЛАГу в колишньому Радянському Союзі, і прагне привернути до цієї теми увагу громадськості, використовуючи новітні технології. В ході чотирьох експедицій було зібрано велику кількість матеріалів, а результатами досліджень стали панорамні зйомки, 3D моделі предметів, таборів з можливістю їх огляду в віртуальній і доповненій реальності. Ці проєкти представить засновник товариства Gulag.cz Штепан Черноушек (Štěpán Černoušek).

У рамках презентації відбудеться показ документального фільму "Подорож в ГУЛАГ" (www.journeytothegulag.com) про третю експедицію команди Gulag.cz до залишків залізниці Салехард — Ігарка. У 1953 році її будівництво було згорнуто, і вона лишилася занедбаною, отримавши негласну назву "Мертва дорога".

Про гостя: Штепан Черноушек / Štěpán Černoušek

У Росію та країни колишнього СРСР їздить регулярно від 1994 року, побував від Кавказу до Полярного кола, від Калінінграду до Далекого Сходу. Росію водночас любить і боїться. Був учасником дослідницького проєкту "Чехословаки у ГУЛАГу" (Інститут дослідження тоталітарних режимів), картографує місця, дотичні до цієї теми.

У 2009 році створив громадську організацію Gulag.cz (www.gulag.cz), мета якої - популяризувати вивчення радянської репресивної системи. Відтоді організував 4 експедиції до покинутих таборів ГУЛАГу в Сибіру. Наслідком стали: віртуальний музей Gulag Online www.gulag.online, десятки статей, фільм та інше. Також очолює чеське представництво організації Меморіал.

Організатори та партнери:

Gulag.cz, Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, Чеський центр Київ, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності, Музей "Тюрма на Лонцького", Волинський національний університет імені Лесі Українки

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.