АНОНС: «Подорож в ГУЛАГ»: презентація досліджень Gulag.cz в Україні

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій «Подорож в ГУЛАГ»

 

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій "Подорож в ГУЛАГ":

- 26.10.2021 / 17:00 / Львів / Музей "Тюрма на Лонцького" / вул. Ст. Бандери, 1

- 27.10.2021 / 15:00 / Луцьк / Волинський національний університет імені Лесі Українки / вул. Винниченка, 30А

- 28.10.2021 / 17:00 / Київ / Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану / Будинок профспілок, майдан Незалежності, 2.  -   Увага, кількість місць обмежена, потрібна реєстрація за посиланням https://forms.gle/tPEDDCccsgZ5nSrJ7

Кінопоказ, демонстрацію додатку для віртуальної реальності, дискусію та презентацію результатів унікальних чеських досліджень організації Gulag.cz представить для української аудиторії керівник організації Штєпан Черноушек.

Вже понад десять років чеська команда Gulag.cz документує місця занедбаних таборів ГУЛАГу в колишньому Радянському Союзі, і прагне привернути до цієї теми увагу громадськості, використовуючи новітні технології. В ході чотирьох експедицій було зібрано велику кількість матеріалів, а результатами досліджень стали панорамні зйомки, 3D моделі предметів, таборів з можливістю їх огляду в віртуальній і доповненій реальності. Ці проєкти представить засновник товариства Gulag.cz Штепан Черноушек (Štěpán Černoušek).

У рамках презентації відбудеться показ документального фільму "Подорож в ГУЛАГ" (www.journeytothegulag.com) про третю експедицію команди Gulag.cz до залишків залізниці Салехард — Ігарка. У 1953 році її будівництво було згорнуто, і вона лишилася занедбаною, отримавши негласну назву "Мертва дорога".

Про гостя: Штепан Черноушек / Štěpán Černoušek

У Росію та країни колишнього СРСР їздить регулярно від 1994 року, побував від Кавказу до Полярного кола, від Калінінграду до Далекого Сходу. Росію водночас любить і боїться. Був учасником дослідницького проєкту "Чехословаки у ГУЛАГу" (Інститут дослідження тоталітарних режимів), картографує місця, дотичні до цієї теми.

У 2009 році створив громадську організацію Gulag.cz (www.gulag.cz), мета якої - популяризувати вивчення радянської репресивної системи. Відтоді організував 4 експедиції до покинутих таборів ГУЛАГу в Сибіру. Наслідком стали: віртуальний музей Gulag Online www.gulag.online, десятки статей, фільм та інше. Також очолює чеське представництво організації Меморіал.

Організатори та партнери:

Gulag.cz, Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, Чеський центр Київ, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності, Музей "Тюрма на Лонцького", Волинський національний університет імені Лесі Українки

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.