АНОНС: «Подорож в ГУЛАГ»: презентація досліджень Gulag.cz в Україні

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій «Подорож в ГУЛАГ»

 

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій "Подорож в ГУЛАГ":

- 26.10.2021 / 17:00 / Львів / Музей "Тюрма на Лонцького" / вул. Ст. Бандери, 1

- 27.10.2021 / 15:00 / Луцьк / Волинський національний університет імені Лесі Українки / вул. Винниченка, 30А

- 28.10.2021 / 17:00 / Київ / Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану / Будинок профспілок, майдан Незалежності, 2.  -   Увага, кількість місць обмежена, потрібна реєстрація за посиланням https://forms.gle/tPEDDCccsgZ5nSrJ7

Кінопоказ, демонстрацію додатку для віртуальної реальності, дискусію та презентацію результатів унікальних чеських досліджень організації Gulag.cz представить для української аудиторії керівник організації Штєпан Черноушек.

Вже понад десять років чеська команда Gulag.cz документує місця занедбаних таборів ГУЛАГу в колишньому Радянському Союзі, і прагне привернути до цієї теми увагу громадськості, використовуючи новітні технології. В ході чотирьох експедицій було зібрано велику кількість матеріалів, а результатами досліджень стали панорамні зйомки, 3D моделі предметів, таборів з можливістю їх огляду в віртуальній і доповненій реальності. Ці проєкти представить засновник товариства Gulag.cz Штепан Черноушек (Štěpán Černoušek).

У рамках презентації відбудеться показ документального фільму "Подорож в ГУЛАГ" (www.journeytothegulag.com) про третю експедицію команди Gulag.cz до залишків залізниці Салехард — Ігарка. У 1953 році її будівництво було згорнуто, і вона лишилася занедбаною, отримавши негласну назву "Мертва дорога".

Про гостя: Штепан Черноушек / Štěpán Černoušek

У Росію та країни колишнього СРСР їздить регулярно від 1994 року, побував від Кавказу до Полярного кола, від Калінінграду до Далекого Сходу. Росію водночас любить і боїться. Був учасником дослідницького проєкту "Чехословаки у ГУЛАГу" (Інститут дослідження тоталітарних режимів), картографує місця, дотичні до цієї теми.

У 2009 році створив громадську організацію Gulag.cz (www.gulag.cz), мета якої - популяризувати вивчення радянської репресивної системи. Відтоді організував 4 експедиції до покинутих таборів ГУЛАГу в Сибіру. Наслідком стали: віртуальний музей Gulag Online www.gulag.online, десятки статей, фільм та інше. Також очолює чеське представництво організації Меморіал.

Організатори та партнери:

Gulag.cz, Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, Чеський центр Київ, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності, Музей "Тюрма на Лонцького", Волинський національний університет імені Лесі Українки

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.