Президент присвоїв звання Героя України історику-досліднику трагедії Бабиного Яру

Президент Володимир Зеленський присвоїв історику Іллі Левітасу звання Героя України (посмертно) за визначний особистий внесок у відродження та розвиток національних культур України, збереження та вшанування пам’яті про трагедію Бабиного Яру, консолідацію українського суспільства, багаторічну плідну громадську й просвітницьку діяльність.

Про це в повідомляє Локальна історія.

 

"Подання на присвоєння цього звання Левітасу надійшло від Міністерства культури та інформаційної політики України напередодні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, вивченням якої та вшануванням пам'яті жертв самовіддано займався Ілля Михайлович", – йдеться в повідомленні.


Ілля Левітас (11.12.1931 – 04.08.2014) – автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу, зокрема 12 книг про трагедію Бабиного Яру. Автор понад 220 статей.

У 1989 році заснував і очолив першу єврейську всеукраїнську організацію – Товариство єврейської культури України, яке в 1992-му увійшло до складу Єврейської ради України.

За ініціативою та під безпосереднім керівництвом Іллі Левітаса був створений Фонд "Пам'ять Бабиного Яру", який він очолював до самої смерті. За час існування Фонд виконав величезну роботу зі збереження в пам'яті людей трагедії, яка сталася в урочищі Бабин Яр в роки нацистської окупації.

Фонди "Пам'ять Бабиного Яру" та "Пам'ять жертв фашизму в Україні", які також входили до складу Єврейської ради України, присвоїли звання Праведника України й Праведника Бабиного Яру більш як 4 тис. осіб 13 національностей, які рятували євреїв від знищення.

Нині ті, хто мають звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру, відповідно до Указу Президента від 14 травня 2021 року № 193 отримуватимуть довічні державні стипендії.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.