Президент присвоїв звання Героя України історику-досліднику трагедії Бабиного Яру

Президент Володимир Зеленський присвоїв історику Іллі Левітасу звання Героя України (посмертно) за визначний особистий внесок у відродження та розвиток національних культур України, збереження та вшанування пам’яті про трагедію Бабиного Яру, консолідацію українського суспільства, багаторічну плідну громадську й просвітницьку діяльність.

Про це в повідомляє Локальна історія.

 

"Подання на присвоєння цього звання Левітасу надійшло від Міністерства культури та інформаційної політики України напередодні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, вивченням якої та вшануванням пам'яті жертв самовіддано займався Ілля Михайлович", – йдеться в повідомленні.


Ілля Левітас (11.12.1931 – 04.08.2014) – автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу, зокрема 12 книг про трагедію Бабиного Яру. Автор понад 220 статей.

У 1989 році заснував і очолив першу єврейську всеукраїнську організацію – Товариство єврейської культури України, яке в 1992-му увійшло до складу Єврейської ради України.

За ініціативою та під безпосереднім керівництвом Іллі Левітаса був створений Фонд "Пам'ять Бабиного Яру", який він очолював до самої смерті. За час існування Фонд виконав величезну роботу зі збереження в пам'яті людей трагедії, яка сталася в урочищі Бабин Яр в роки нацистської окупації.

Фонди "Пам'ять Бабиного Яру" та "Пам'ять жертв фашизму в Україні", які також входили до складу Єврейської ради України, присвоїли звання Праведника України й Праведника Бабиного Яру більш як 4 тис. осіб 13 національностей, які рятували євреїв від знищення.

Нині ті, хто мають звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру, відповідно до Указу Президента від 14 травня 2021 року № 193 отримуватимуть довічні державні стипендії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.