АНОНС: презентація монографії Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918»

Книга історика Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918» присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції

Фонд Рози Люксембург запрошує на дискусію та презентацію монографії Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918". Будемо говорити про те, як робітники усвідомлювали себе українцями, а українці — робітниками, про актуальність цієї теми в сучасному історичному наративі України та про міфи сучасної української історії.

 
У дискусії візьмуть участь:
▪ Марко Бойцун, історик;
▪ Наталя Амельченко, історикиня, викладачка НаУКМА;
▪ Максим Казаков, історик, перекладач.
Модерує: історик Петро Долганов.
Книга британського історика українського походження Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918" присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції. Істориканалізує дискусії про значення національного питання для соціалістичної революції, що вирували серед лівих партій, та реконструює ланцюжок подій, який призвів до розгортання громадянської війни між учорашніми союзниками за "революційною демократією".
Захід відбудеться онлайн із трансляцією на Facebook.
Тривалість заходу: 1,5 години.
Мова: українська.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.