У Хусті перейменували вулицю Терешкової

У місті Хуст Закарпатської області вулицю Валентини Терешкової перейменували на честь загиблого на фронті командира взводу штурмової роти “Карпатська Січ” 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, молодшого лейтенанта Мирослава Мисли

Як передає "Новинарня", про це в середу, 8 вересня, повідомив журналіст Олександр Рудоманов у фейсбуці.

Мирослав Мисла
Мирослав Мисла

"У Хусті вулицю Терешкової перейменували на честь командира взводу окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї омбр Мирослава Мисли, який загинув 2 жовтня 2016 поблизу села Кримське Луганської області. Дізнався про це сьогодні, коли отримав відповідь на запит від Хустської міськради", – написав він.

Мирослав Мисла з позивним "Мисливець" був істориком за фахом, членом ВО "Свобода" та проводу ВГО "Сокіл".

Пішов захищати батьківщину у 2014 році, з початком бойових дій на сході. Був добровольцем чоти "Карпатська Січ", офіцером та згодом командиром чоти 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр ЗСУ.

Загинув 2 жовтня 2016 року під час зіткнення поблизу селища Кримське на Луганщині.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.