Ексгумація одеських жертв НКВД запланована на 2022 рік

Одеська мерія планує у вересні 2021 року завершити перший етап пошукових робіт на місці масового поховання жертв НКВД, а ексгумацію провести уже наступного року

Як повідомляє DW, нещодавно в Одесі поблизу аеропорту виявлено місце масових поховань жертв НКВД. Первісно підраховано, що там можуть бути рештки від 5 до 25 тисяч жертв сталінського режиму.

 

Виявлено 29 розстрільних ям з кількашаровими похованнями.

До кінця вересня має завершитись перший етап пошукових робіт. Потім чиновники займуться пошуком коштів та отриманням дозволів на подальші роботи.

У 2022 році заплановано провести ексгумацію та встановити кількість жертв. Доцільність проведення ДНК-експертиз наразі не визначена.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.