Спецпроект

АНОНС: «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Презентація унікальних артефактів

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація унікальних артефактів періоду Голокосту – жовтих нашивок із зіркою Давида. Раритети представить професор права Філіп Сендс (Велика Британія) – юрист-міжнародник, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, дослідник Голокосту.

Про це "Історичній правді" повідомили в пресслужбі Музею.

 

Нашивки належали дідусеві пана Філіпа – єврею зі Львова Леонові Бухгольцу, який пережив найстрашніший етап гонінь у Парижі. Їх мусили носити євреї під час німецької окупації – як маркування, що стало одним із етапів реалізації нацистського геноциду.

Досвід пережитого дідусем та власне осмислення Голокосту лягли в основу книжки Філіпа Сендса "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова". У 2016 р. вона вийшла в Україні й стала відправною точкою в поповненні колекції Музею війни.

Прочитавши її, музейники дізналися про збереження нашивок із зіркою Давида родиною автора. Через соцмережі розшукали його й домовилися про передачу в Україну родинної реліквії. Попри те що Музей багато років вивчає Голокост,таких артефактів у фондозбірні не існувало, бо майже всі їх власники були вбиті…

Нині нашивки із зіркою Давида – центральний експонат нової виставки "Голокост". Вони допомагаютьуявити трагедію Голокосту не лише в українському, а й у загальноєвропейському вимірі.

 

Час: 30 вересня, четвер

10:00–11:00 –презентація виставки "Голокост" і передача родинних артефактів Філіпа Сендса на постійне зберігання до Музею війни.

11:00–13:00 – лекція Філіпа Сендса "Злочин і кара. Голокост і формування сучасної системи міжнародного правосуддя". Він розповість про драматичний досвід власної родини в період нацистських гонінь, а також про притягнення до відповідальності організаторів та виконавців Голокосту, історичне значення Нюрнберзького трибуналу. Саме на цьому процесі всесвітньо відомі юристи, випускники Львівського університету Рафаель Лемкін та Герш Лаутерпахт розробили поняття "геноцид" і "злочини проти людяності", які є фундаментальними в сучасній системі міжнародного правосуддя.


Місце: м.Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиційний простір Музею


Інформаційний партнер – Український інститут національної пам'яті.


Контакти організаторів:
Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.