Спецпроект

АНОНС: «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Презентація унікальних артефактів

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація унікальних артефактів періоду Голокосту – жовтих нашивок із зіркою Давида. Раритети представить професор права Філіп Сендс (Велика Британія) – юрист-міжнародник, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, дослідник Голокосту.

Про це "Історичній правді" повідомили в пресслужбі Музею.

 

Нашивки належали дідусеві пана Філіпа – єврею зі Львова Леонові Бухгольцу, який пережив найстрашніший етап гонінь у Парижі. Їх мусили носити євреї під час німецької окупації – як маркування, що стало одним із етапів реалізації нацистського геноциду.

Досвід пережитого дідусем та власне осмислення Голокосту лягли в основу книжки Філіпа Сендса "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова". У 2016 р. вона вийшла в Україні й стала відправною точкою в поповненні колекції Музею війни.

Прочитавши її, музейники дізналися про збереження нашивок із зіркою Давида родиною автора. Через соцмережі розшукали його й домовилися про передачу в Україну родинної реліквії. Попри те що Музей багато років вивчає Голокост,таких артефактів у фондозбірні не існувало, бо майже всі їх власники були вбиті…

Нині нашивки із зіркою Давида – центральний експонат нової виставки "Голокост". Вони допомагаютьуявити трагедію Голокосту не лише в українському, а й у загальноєвропейському вимірі.

 

Час: 30 вересня, четвер

10:00–11:00 –презентація виставки "Голокост" і передача родинних артефактів Філіпа Сендса на постійне зберігання до Музею війни.

11:00–13:00 – лекція Філіпа Сендса "Злочин і кара. Голокост і формування сучасної системи міжнародного правосуддя". Він розповість про драматичний досвід власної родини в період нацистських гонінь, а також про притягнення до відповідальності організаторів та виконавців Голокосту, історичне значення Нюрнберзького трибуналу. Саме на цьому процесі всесвітньо відомі юристи, випускники Львівського університету Рафаель Лемкін та Герш Лаутерпахт розробили поняття "геноцид" і "злочини проти людяності", які є фундаментальними в сучасній системі міжнародного правосуддя.


Місце: м.Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиційний простір Музею


Інформаційний партнер – Український інститут національної пам'яті.


Контакти організаторів:
Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.