Працівницю львівського музею судитимуть за втрату рідкісних видань XVI-XVII століть

Прокурори Галицької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно завідуючої відділом Музею мистецтва староукраїнської книги ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького. Жінці закидають службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної прокуратури.

 

За даними слідства, службовиця не забезпечила збереження ввірених їй реліквій, що призвело до втрати низки давніх музейних книжок, які які мають велику історичну цінність та є надбанням культурної спадщини.

Йдеться про "Апостол" Івана Федоровича 1574 року видання, Віленське "Євангеліє" 1575 року видання та "Ключ розуміння" Ґалятовського Йоаникія 1665 року видання.

"Таким чином, внаслідок неналежного виконання обвинуваченою своїх службових обов'язків, державі спричинено матеріальну шкоду на загальну суму понад 8,5 мільйонів гривень", – заявили у прокуратурі.

Поліція розслідувала справу ще з 2017 року. Тоді новопризначений директор галереї Тарас Возняк заявив про рекордну крадіжку стародруків із музею – понад 400 музейних предметів, частину з яких підмінили.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.