Працівницю львівського музею судитимуть за втрату рідкісних видань XVI-XVII століть

Прокурори Галицької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно завідуючої відділом Музею мистецтва староукраїнської книги ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького. Жінці закидають службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної прокуратури.

 

За даними слідства, службовиця не забезпечила збереження ввірених їй реліквій, що призвело до втрати низки давніх музейних книжок, які які мають велику історичну цінність та є надбанням культурної спадщини.

Йдеться про "Апостол" Івана Федоровича 1574 року видання, Віленське "Євангеліє" 1575 року видання та "Ключ розуміння" Ґалятовського Йоаникія 1665 року видання.

"Таким чином, внаслідок неналежного виконання обвинуваченою своїх службових обов'язків, державі спричинено матеріальну шкоду на загальну суму понад 8,5 мільйонів гривень", – заявили у прокуратурі.

Поліція розслідувала справу ще з 2017 року. Тоді новопризначений директор галереї Тарас Возняк заявив про рекордну крадіжку стародруків із музею – понад 400 музейних предметів, частину з яких підмінили.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.