У Дніпрі відкрили виставку старовинних прикрас. ФОТО

У Музеї українського живопису в місті Дніпро відкрили виставку старовинних жіночих прикрас з приватної колекції «Дукачі та прикраси: Схід».

Про це повідомляє пресслужба Дніпровської міської ради.

 

"27 вересня у Дніпрі відкрилася виставка старовинних жіночих прикрас "Дукачі та прикраси: Схід". Тут представлено понад 350 експонатів з приватної колекції Віктора Векленка. Виставка проходить у рамках програми Бориса Філатова "Культурна столиця", - йдеться у повідомленні.

 

Як розповів мистецтвознавець Музею українського живопису Володимир Маліков, експозиція цікава, зокрема, науковим підґрунтям. А власник колекції наголосив, що на виставці можна побачити прикраси, які носили українські жінки із простих сімей – на свята або до церкви.

 

"Здебільшого на виставках старовинних прикрас ми бачимо яскраві срібні або золоті речі, з камінцями чи різнокольоровим склом. Але більшість населення українських земель тих часів не була дуже заможною, тож і прикраси були простішими", – зауважив Векленко.


Виставка працюватиме у музеї за адресою: Троїцька площа, 5-А, до 10 жовтня. Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.