В Україні проведуть конференцію з фінно-угористики

У Ніжині, чия історія тісно пов’язана із міжнародним фінно-угорським рухом, вперше на національному рівні політики, дипломати і вчені розглянуть проблеми і виклики однієї з найбільших та найдавніших автохтонних спільнот Російської Федерації – фінно-угорських народів

Два року тому Верховна Рада ухвалила документ, що відкрив нову сторінку в історії бездержавних народів Російської Федерації. Постановою №2734-VIII Україна засудила національну політику РФ щодо корінних народів та звернулась до міжнародної спільноти із закликом чинити тиск на Москву. Кремль відреагував на рішення українського парламенту гострою критикою, а народи Російської Федерації почали говорити про Україну як ймовірного союзника та адвоката.

 

Конференція відбудеться у стінах Ніжинського державного університету. Цей навчальний заклад став alma mater для видатних постатей фінно-угорського світу: естонця Йоганнеса Аавіка, який реформував і стандартизував сучасну естонську мову та вченого-мовознавця Анатолія Рябова, чиїм ім'ям названа конференція – представника "Розстріляного відродження" ерзян – півмільйонного фінно-угорського народу, який століттями протистоїть асиміляторській політиці Москви.

У роботі конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Міністерства закордонних справ України, дипломати європейських держав, мовознавці, історики та політологи.

На конференцію запрошені: Олена Богдан, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Віце-голова Керівного комітету Ради Європи з антидискримінації, розмаїття та інклюзії; Каімо Кууск, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки; Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини; Пяйві Мааріт Лайне, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії; Вальдемарас Сарапінас, Надзвичайний і Повноважний Посол Литви; Юріс Пойканс, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки; Микола Княжицький, народний депутат України, Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Соломія Бобровська, народний депутат України, секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

ПРОГРАМА

11:00-11:30. Реєстрація учасників.

11:30-12:00. Вітальне слово.

12:00-12:45. Ніжинський університет і його випускники фінно-угористи. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Анатолій Рябов, ерзянських філолог та діалектолог фіно-угорських мов". Олександр Самойленко, ректор НДУ, доцент.
  • "Йоганнес Аавік, реформатор сучасної естонської мови". Григорій Самойленко, професор НДУ.
  • "Образ простолюду у літературній творчості Ю.Л. Рунеберґа і Т.Г Шевченка (1830-1860): історичні паралелі". Денис Ковальов, фінознавець, засновник Центру дослідження Фінляндії.

12:45-13:45. Внесок українців у розвиток фінно-угористики та сучасних літератур народів фіно-угорської мовної групи. Модератор – Павло Подобєд. 

  • "Орест Ткаченко – батько української фінно-угористики". Ростислав Мартинюк, журналіст,  фінно-угорист, лауреат премії "Ерзянин року" – 2007.
  • "Ерзяни України. Від екзотичного захоплення небагатьох до чинника зовнішньої політики". Дмитро Левусь, політолог, представник київської громади ерзян, директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан".
  • "Проблема фінно-угрів у дискурсах офіційних історій давньої Московії та сучасної РФ". Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук.

13:45-14:30. Фіно-угорські національні рухи: сучасний стан, тенденції та виклики. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Ерзянський національний рух на межі ХХ та ХХІ століть". Сиресь Боляєнь, головний старійшина ерзянського народу (Інязор).
  • "Еволюція міжнародного фінно-угорського руху на прикладі Всесвітніх конгресів фінно-угорських народів". Павло Подобєд, аналітик Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

14:30-15:00. Загальне обговорення. Закриття.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.