Спецпроект

Відбудеться наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри»

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру)

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція "Пам'ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри" (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
 
Основні теми, які будо обговорено:
- Меморіалізація Бабиного Яру: підходи і виклики
- Витоки геноциду та історія України у ХХ столітті
- Голокост та його впливи на сучасний світ і Україну
- Форми меморіалізації визначних місць пам'яті
- Об'єкти і суб'єкти пам'яті
Робочі мови: українська, англійська
Конференція відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ауд. 203)
Охочі взяти участь у дискусії вживу прохання зголошуватися за імейлом: babynyarworkinggroup@gmail.com
З програмою конференції можна ознайомитися на сайті Інституту історії України НАНУ :

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.