У Києві відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років»

У Києві на Володимирській гірці відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років», яка присвячена довоєнному та післявоєнному періоду в Україні.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

 

"Фотографії увічнили образ довоєнного повсякденного життя українців, а також неповторної чарівності міст, їхніх площ та вулиць, яких вже і не існує. Також частина фото зроблена одразу після закінчення Другої світової війни, на них можна побачити масштаби руйнувань та труднощів цивільного життя. А інша частина – фотографії з 1950-х років, періоду відлиги", – розповів Валентин Мондриївський.

За його словами, фотовиставка організована Інститутом національної пам'яті та Посольством Республіки Польща в Києві за підтримки Київської міської державної адміністрації.

"На світлинах усі охочі зможуть роздивитися довоєнні та післявоєнні Київ, Харків, Одесу, Крим… Українські міста, які потрапили в об'єктив американського фотографа. Сама виставка триватиме до 31 жовтня, а знайти її можна біля пам'ятника Володимиру Великому", – зазначив Валентин Мондриївський.

Як повідомили в Посольстві Республіки Польща в Києві, одночасно з цією виставкою на паркані Посольства (на вулиці Ярославів Вал, 12), також розмістять виставку "Американець у Варшаві. Фотографії Жульєна Брайана з вересня 1939 року". Усі охочі зможуть побачити унікальну фотодокументацію трагічної долі мешканців польської столиці в перші тижні Другої світової війни.






Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.