У Києві відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років»

У Києві на Володимирській гірці відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років», яка присвячена довоєнному та післявоєнному періоду в Україні.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

 

"Фотографії увічнили образ довоєнного повсякденного життя українців, а також неповторної чарівності міст, їхніх площ та вулиць, яких вже і не існує. Також частина фото зроблена одразу після закінчення Другої світової війни, на них можна побачити масштаби руйнувань та труднощів цивільного життя. А інша частина – фотографії з 1950-х років, періоду відлиги", – розповів Валентин Мондриївський.

За його словами, фотовиставка організована Інститутом національної пам'яті та Посольством Республіки Польща в Києві за підтримки Київської міської державної адміністрації.

"На світлинах усі охочі зможуть роздивитися довоєнні та післявоєнні Київ, Харків, Одесу, Крим… Українські міста, які потрапили в об'єктив американського фотографа. Сама виставка триватиме до 31 жовтня, а знайти її можна біля пам'ятника Володимиру Великому", – зазначив Валентин Мондриївський.

Як повідомили в Посольстві Республіки Польща в Києві, одночасно з цією виставкою на паркані Посольства (на вулиці Ярославів Вал, 12), також розмістять виставку "Американець у Варшаві. Фотографії Жульєна Брайана з вересня 1939 року". Усі охочі зможуть побачити унікальну фотодокументацію трагічної долі мешканців польської столиці в перші тижні Другої світової війни.






Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.