В Івано-Франківську розкажуть про гастрономічні вподобання Івана Франка

В Івано-Франківську 26 вересня вперше відбудеться екскурсія в межах проєкту «Гастромандрівка слідами українських літераторів». Екскурсантів познайомлять з історичними фактами та гастрономічними вподобаннями письменника Івана Франка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова ГО "Дороги смаку Прикарпаття" та учасник команди гастромандрівок Ірина Фіщук.

 

"Це буде перша гастрономічна екскурсія проєкту "Гастромандрівка слідами українських літераторів", під час якої розкажуть про історичні факти щодо родини Івана Франка і про гастрономічні уподобання письменника", – повідомила Фіщук.

За словами екскурсовода Віталія Качкана, локаціями екскурсії стануть кафе та ресторани Івано-Франківська, де пригощатимуть стравами, які були пов'язані з життям Івана Франка та його родини.

"Іван Франко був дуже добрим кулінаром, а його невістка Ольга (жінка сина письменника Петра Франка – ред.) була відомою кулінаркою того часу. Дружина Івана Франка, Ольга, кожного свята готувала родинний пиріг. Це був м'ясний пиріг, дріжджовий, на якому з тіста викладали букви імені того, в кого було свято. Без такого пирога не обходилось жодне свято в родині письменника", – зауважив Качкан.

Він обіцяє, що під час екскурсії заплановані цікаві розповіді, частування і прогулянка містом.

Наступні тури про гастрономічні вподобання українських літераторів планують провести у Верховині. Там готують екскурсії про гастрономічні вподобання та цікаві факти з життя Лесі Українки, Параски Плитки-Горицвіт, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Петра Шекерика-Дониківа.

В Івано-Франківську екскурсія про гастрономічні вподобання Івана Франка відбудеться 26 вересня в межах сезону безкоштовних екскурсій. Із жовтня ця гастрономічна мандрівка діятиме постійно. Карту маршруту та гідів можна дізнатися у сімейній ресторації Мулярових, звідки розпочинатиметься екскурсія.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.