Європейська академія нагородила найактивніші музеї

Європейська музейна академія визначила найкращі заклади, які в умовах пандемії змогли продовжити роботу та активно сприяли поширенню знань і прогресу в культурно-науковому житті.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Європейську музейну академію.

 

"Пандемія COVID-19 мала величезний вплив у всьому світі на сектор культурної спадщини… Багатьом музеям вдалося збільшити кількість онлайн-пропозицій для відвідувачів і вони знайшли неймовірні способи, щоб продовжувати діяльність", – заявили в академії.

Нагородження відбувалося в кількох номінаціях. Зокрема, премію Луїджі Мікелетті 2020-2021 отримав музей Futurium у Берліні, який проводить виставки (включно з інтерактивними), зокрема присвячені кліматичним змінам, житлобудуванню, технологіям тощо.

Спеціальну відзнаку отримав музей античного міста Троя, що у провінції Чанаккале на заході Туреччини, який, на думку суддівської колегії, є прикладом поступу, що включає залучення сучасників до вивчення багатої історії регіону, проведення активностей, що вийшли далеко за межі музею.

Премію DASA 2020-2021 отримав Національний музей румунської літератури в Бухаресті, мистецьку премію – Музей сучасного мистецтва, ремесел та дизайну данського міста Колдінг. Крім того, спеціальну відзнаку отримав художній музей в німецькому Мюнхені Пінакотека сучасності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.