Європейська академія нагородила найактивніші музеї

Європейська музейна академія визначила найкращі заклади, які в умовах пандемії змогли продовжити роботу та активно сприяли поширенню знань і прогресу в культурно-науковому житті.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Європейську музейну академію.

 

"Пандемія COVID-19 мала величезний вплив у всьому світі на сектор культурної спадщини… Багатьом музеям вдалося збільшити кількість онлайн-пропозицій для відвідувачів і вони знайшли неймовірні способи, щоб продовжувати діяльність", – заявили в академії.

Нагородження відбувалося в кількох номінаціях. Зокрема, премію Луїджі Мікелетті 2020-2021 отримав музей Futurium у Берліні, який проводить виставки (включно з інтерактивними), зокрема присвячені кліматичним змінам, житлобудуванню, технологіям тощо.

Спеціальну відзнаку отримав музей античного міста Троя, що у провінції Чанаккале на заході Туреччини, який, на думку суддівської колегії, є прикладом поступу, що включає залучення сучасників до вивчення багатої історії регіону, проведення активностей, що вийшли далеко за межі музею.

Премію DASA 2020-2021 отримав Національний музей румунської літератури в Бухаресті, мистецьку премію – Музей сучасного мистецтва, ремесел та дизайну данського міста Колдінг. Крім того, спеціальну відзнаку отримав художній музей в німецькому Мюнхені Пінакотека сучасності.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.