Бандера vs. Гітлер і Сталін: як націоналісти відновили українську незалежність. ВІДЕО

Сьогодні вийшла п’ята серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України». Як українські націоналісти відновили українську незалежність, втратили її за тиждень та перейшли до антинацистського руху опору

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Звільнити Україну від сталінського режиму і відновити Українську Державу — такою була глобальна мета ОУН на чолі зі Степаном Бандерою, які вирішили використати наступ гітлерівської Німеччини на Совєтський Союз.

Акт відновлення Української Держави прозвучав у радіоефірі пізно ввечері 30 червня 1941 року. Втратили її українці вже за тиждень, коли Гітлер показав своє справжнє обличчя.

"Короткотривала співпраця "бандерівців" із Третім Рейхом і досі використовується пропагандистами, щоб очорнити український визвольний рух та його діячів" - говорить автор і ведучий проєкту Володимир В'ятрович.

Проте для того, щоб оцінювати ці події, треба знати і розуміти історичний контекст.

Початок Другої Світової війни розглядався "бандерівцями" як шанс на свободу, а нацисти — як потенційні союзники для досягнення власних цілей.

По-перше, спочатку Адольф Гітлер руйнував світовий порядок, у якому не було місця для незалежної України.

По-друге, серед українців ще була жива пам'ять про те, як Німеччина підтримала їх у війні з більшовицькою Росією в часи Української Народної Республіки.

Проте, як показав час, всі ці сподівання виявилися марними.

Реакція нацистів на самочинне відновлення незалежності України 30 червня 1941 року була швидкою і жорсткою.

Вона показала справжнє обличчя нацистів — не союзників, а супротивників, які взагалі не вважали український народ здатним до самостійного державного існування.

І якщо "медовий місяць" між Гітлером і Сталіним тривав майже два роки, то співпраця Степана Бандери з нацистами завершилась фактично не розпочавшись — арештами і стратами українських націоналістів.

Як українські націоналісти відновили українську незалежність, втратили її за тиждень та перейшли до антинацистського руху опору — йдеться у п'ятій серії проєкту "10 Днів незалежності України".


Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

 

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.