АНОНС: Показ документального фільму «Уламки»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в межах виставкового проєкту «Український Схід» відбудеться показ документального фільму «Уламки», створеного знімальним цехом Артура Якубова.

Про це "Історичній правді" повідомили у пресслужбі Музею.

 

Глядачі познайомляться з маленькими героями, які втратили важливу частину свого життя через бойові дії на Сході України. Їхні оповіді розкривають сувору дійсність прифронтового містечка та безмежну трагедію людської долі.

Також буде продемонстровано місця глибокого тилу, де війна, наче і не ступала, а все одно лишила свої криваві сліди. У фільмі постає невидима сторона оточуючого нас життя, де діти і небайдужі дорослі долають труднощі, що стають їм на шляху.

Як відомо, прифронтова територія Сходу України нині є замінованою, що наражає на небезпеку понад 220 тисяч дітей. За період воєнних дій правозахисними організаціями зафіксовано не менше ніж півтора десятка військових об'єктів і об'єктів збройних груп, які розміщувалися у межах 500 м від дитячих садків та шкіл або прямо на їхній території.

У перший клас шкіл прифронтової зони пішли діти, які народилися й виросли під звуки війни. Вони жили в будинках, у які щомиті міг влучити снаряд, ходять до школи, де вікна, закладені мішками з піском. Хіба це дитинство? Більшість дітей зі Сходу не уявляють іншої реальності та безпечніших умов життя.


Документальна стрічка, створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно, занурює нас у світ зламаного дитинства.


Час: 19 вересня, неділя, 11:00


Місце:
м. Київ, вул. Лаврська, 27, Головна експозиція Музею


Контакти організаторів:

Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ.

e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.