Одеський музей тимчасово очолила Олександра Ковальчук, яка була заступницею Ройтбурда

Депутатка Одеської міськради Олександра Ковальчук, яка донедавна працювала заступницею директора Одеського художнього музею з розвитку, призначена в.о. директора цього закладу. Конкурс на цю посаду оголосять згодом.

Про це повідомила Олександра Ковальчук на своїй сторінці у Фейсбуці з посиланням на відповідне розпорядження Одеської ОДА.

 

"Сергій Гриневецький підписав розпорядження призначити мене тимчасовою виконувачкою обов'язків директора Одеського художнього музею. Це означає, що наша команда має всі необхідні повноваження для повноцінної роботи та реалізації запропонованих проєктів. Конкурс на цю посаду буде оголошено згодом", - зазначила Ковальчук.

За її словами, про підтримку Художнього музею сповістив Національний банк України.

"НБУ підтримує нас та надав згоду на передачу в тимчасове користування будівлю банку на перехресті Рішельєвської та Дерибасівської. Очікуємо погодження Міністерства юстиції України та визначення умов і процедури користування", - уточнила Ковальчук.

В.о. директора музею додала, що після завершення експертизи проєктно-кошторисної документації на реставраційні роботи будівля музею може бути включена до Програми Президента "Велика реставрація", і будуть виділені кошти на виконання цих робіт у 2022 році.

"Ми відчуваємо підтримку з усіх боків — від представників культурно-мистецької спільноти, депутатів Верховної ради, Кабміну, меценатів та друзів музею. Уперше за довгий час ми відчуваємо, що музей важливий", - підсумувала Ковальчук.


Нагадуємо, що до 8 серпня 2021 року Художній музей очолював відомий український художник, депутат Одеської облради Олександр Ройтбурд. 17 серпня, після його смерті, Одеська ОДА звернулась до МКІП із пропозицією надати Одеському художньому музею статус національного.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.