Стаття Путіна про «один народ» є сценарієм аншлюсу України – Тімоті Снайдер

Стаття російського президента Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців» насправді є сценарієм аншлюсу України.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив професор Єльського університету, фахівець із історії Східної Європи Тімоті Снайдер під час виступу на форумі Ялтинська європейська стратегія (YES) у Києві.

 

"Насправді цей опус (стаття В.Путіна. – ред.) – це сценарій аншлюсу. Тобто його аргументація: "Ви (Україна. – ред.) думаєте, що ви держава? Ви насправді не держава. Давайте я вам розповім, які в нас є історичні зв'язки". Це насправді риторика 1938 року, це риторика Гітлера, з якою він анексував Австрію", - сказав Снайдер.

Він також звернув увагу на те, що Путін у своїй статті змінює історію Другої світової війни, щоб виправдати свою агресивну позицію по відношенню до України.

За словами історика, є "великий рівень напруження" в тому, як російський президент говорить про Другу світову війну: з одного боку, він каже про СРСР як про жертву Другої світової війни, а з другого, чим більше часу минає, тим більше Путін стає на бік агресора, тобто захищає пакт Молотова-Ріббентропа як раціональну дію в тих умовах.

У цьому контексті Снайдер зауважив, що історичний опус Путіна є також вкрай антиєвропейським, тому європейці повинні замислитися, як на нього реагувати.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.