Безкоштовні екскурсії від Національного музею Революції Гідності

У вересні Національний Музей Революції Гідності проведе безкоштовні тематичні екскурсії основними локаціями Майдану.

Про це "Історичній правді" повідомили у пресслужбі Музею.

 

Збір – в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану.

Далі маршрут пролягатиме до стели на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні зі Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла. Наші екскурсоводи розкажуть про найгарячіші події Революції Гідності та її героїв.


Тривалість екскурсії – до 1,5 години.


Розклад комплексних екскурсій у вересні:


по вівторках о 18:00 – 7, 14, 21, 28 вересня;

по середах об 11:00 – 8, 15, 22, 29 вересня;

по четвергах об 11:00 – 9, 23, 30 вересня;

в четвер о 18:00 – 2 вересня;

по п'ятницях об 11:00 – 3, 17 вересня;

в суботу о 14:00 – 4 вересня.


Кількість осіб у групах обмежено, тож організатори просять  зареєструватися за посиланням.

Щоб замовити екскурсію англійською, французькою або польською мовою, звертайтеся за телефоном +38 096 2842 807.

Збір в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок).


За наближенням і перебігом вересневих екскурсій Музею Майдану можна стежити в мережі Facebook

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.