В Одесі забудовник почав зносити історичну «Друкарню Фесенка»

Фірма-забудовник «Одеса-Сіті» розгорнула 3 серпня роботи з демонтажу старовинної будівлі друкарні Фесенка на вулиці Ришельєвській, яка в роки УНР випускала першу українську валюту

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Зранку 3 серпня будівельники завели за паркан, яким раніше обнесли історичну будівлю, автокран та іншу техніку і розпочали демонтаж конструкцій покрівлі.

У березні 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики направило компаніям "Одеса-Сіті" та "Мартен Груп" припис про заборону проведення будівельних робіт на місці старовинної друкарні Фесенка по вулиці Ришельєвській в Одесі, доки не отримає відповідних дозволів. Пізніше міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко звернувся до глави МВС з проханням забезпечити охорону згаданих об'єктів силами поліції.

Протягом квітня-липня громадські діячі та представники ГО "Автомайдан", одесити провели низку масових акцій протесту проти знесення будівель друкарні Юхима Фесенка і театру "Рішельє" на вулиці Рішельєвська, 47 і 49.

Однак у травні Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов будівельної компанії "Одеса-Сіті" з вимогою зупинити дію припису МКІП.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.