В Одесі забудовник почав зносити історичну «Друкарню Фесенка»

Фірма-забудовник «Одеса-Сіті» розгорнула 3 серпня роботи з демонтажу старовинної будівлі друкарні Фесенка на вулиці Ришельєвській, яка в роки УНР випускала першу українську валюту

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Зранку 3 серпня будівельники завели за паркан, яким раніше обнесли історичну будівлю, автокран та іншу техніку і розпочали демонтаж конструкцій покрівлі.

У березні 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики направило компаніям "Одеса-Сіті" та "Мартен Груп" припис про заборону проведення будівельних робіт на місці старовинної друкарні Фесенка по вулиці Ришельєвській в Одесі, доки не отримає відповідних дозволів. Пізніше міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко звернувся до глави МВС з проханням забезпечити охорону згаданих об'єктів силами поліції.

Протягом квітня-липня громадські діячі та представники ГО "Автомайдан", одесити провели низку масових акцій протесту проти знесення будівель друкарні Юхима Фесенка і театру "Рішельє" на вулиці Рішельєвська, 47 і 49.

Однак у травні Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов будівельної компанії "Одеса-Сіті" з вимогою зупинити дію припису МКІП.

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.