Be―it Agency представила проєкт «Ньюзмейкер» до 30-ї річниці Незалежності України

Автори проєкту дослідили, що писали глобальні медіа про здобуття незалежності 30 років тому, і створили симулятор новин про Україну зразка 2051 року.

Про це Історичній правді повідомили автори проєкту.

 

Зарядити натхненням від минулого, щоб творити майбутнє, ― так вирішила відзначити річницю Незалежності Be―it, агенція консалтингової групи One Philosophy, яка презентувала проєкт "Ньюзмейкер".

Його мета ― нагадати українцям про роль щоденного вибору і дій у розбудові державності. У рамках проєкту його автори створили спеціальну вітрину з цитатами, якими світові медіа вітали здобуття Україною незалежності 30 років тому, а також сайт, де можна прочитати новини про Україну з майбутнього.

На створення "Ньюзмейкера" команду надихнуло те, як світові медіа реагували на проголошення незалежності Україною 30 років тому. Зокрема захоплювалися людьми, які зробили цю подію можливою.

Проєкт став водночас зарядом натхнення і закликом до усвідомлення власної ролі у творенні майбутнього й новин, які його відображають. Для цього команда перетворила вікна власного офісу на спеціальну "шпальту", де розмістили перекладені фрагменти публікацій, що 25-26 серпня 1991 року вийшли у США, Великій Британії, Польщі й Австралії. Побачити вітрину можна на столичному Подолі за адресою вул. П. Сагайдачного, 33.

 

Крім цього, кожен охочий може пересвідчитись у своїй ролі ньюзмейкера за допомогою симулятора новин із майбутнього, які можна формувати власним вибором.

Обираючи ту чи іншу дію на сайті be-newsmaker.in.ua, користувач власноруч змінює портрет України в медіа в наступні 30 років ― від першого українського Оскара до успішної космічної місії.

Також кожен може поділитися у соцмережах своїм вибором у вигляді мініманіфесту, який закріпить намір діяти заради майбутнього України й надихне інших.

"Новини як матерію, з якою ми працюємо, ми перетворили на креативний інструмент. Цим проєктом ми дали можливість скоротити шлях між причиною й наслідком, щоб підкреслити, що кожен із нас дійсно творить реальність і важливо, щоб вона була такою, в якій хочеться жити", ―підкреслила Наталія Попович, засновниця групи компаній One Philosophy

 

Організатори додають, що це перший етап втілення проєкту "Ньюзмейкер". Згодом вони обіцяють більше зануритись у деталі того, як саме кожен може бути ньюзмейкером і повсякденними діями впливати на розвиток держави ― і які реальні результати для країни це матиме. Слідкувати за оновленнями проєкту можна на сайті be-newsmaker.in.ua.


Довідково:

Be―it ― провідна комунікаційна агенція, яка допомагає клієнтам здобувати і утримувати лідерство у своїх галузях завдяки системному підходу до управління репутацією, змістовним інтегрованим комунікаціям та креативним рішенням.


One Philosophy ― це консалтингова група, яка готує бренди, репутацію, команди та суспільство до майбутнього. Група об'єднує 5 агенцій: Be—it Agency, Be—it Health & Social Impact, Changers, Republic і Solutions for People.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.