Be―it Agency представила проєкт «Ньюзмейкер» до 30-ї річниці Незалежності України

Автори проєкту дослідили, що писали глобальні медіа про здобуття незалежності 30 років тому, і створили симулятор новин про Україну зразка 2051 року.

Про це Історичній правді повідомили автори проєкту.

 

Зарядити натхненням від минулого, щоб творити майбутнє, ― так вирішила відзначити річницю Незалежності Be―it, агенція консалтингової групи One Philosophy, яка презентувала проєкт "Ньюзмейкер".

Його мета ― нагадати українцям про роль щоденного вибору і дій у розбудові державності. У рамках проєкту його автори створили спеціальну вітрину з цитатами, якими світові медіа вітали здобуття Україною незалежності 30 років тому, а також сайт, де можна прочитати новини про Україну з майбутнього.

На створення "Ньюзмейкера" команду надихнуло те, як світові медіа реагували на проголошення незалежності Україною 30 років тому. Зокрема захоплювалися людьми, які зробили цю подію можливою.

Проєкт став водночас зарядом натхнення і закликом до усвідомлення власної ролі у творенні майбутнього й новин, які його відображають. Для цього команда перетворила вікна власного офісу на спеціальну "шпальту", де розмістили перекладені фрагменти публікацій, що 25-26 серпня 1991 року вийшли у США, Великій Британії, Польщі й Австралії. Побачити вітрину можна на столичному Подолі за адресою вул. П. Сагайдачного, 33.

 

Крім цього, кожен охочий може пересвідчитись у своїй ролі ньюзмейкера за допомогою симулятора новин із майбутнього, які можна формувати власним вибором.

Обираючи ту чи іншу дію на сайті be-newsmaker.in.ua, користувач власноруч змінює портрет України в медіа в наступні 30 років ― від першого українського Оскара до успішної космічної місії.

Також кожен може поділитися у соцмережах своїм вибором у вигляді мініманіфесту, який закріпить намір діяти заради майбутнього України й надихне інших.

"Новини як матерію, з якою ми працюємо, ми перетворили на креативний інструмент. Цим проєктом ми дали можливість скоротити шлях між причиною й наслідком, щоб підкреслити, що кожен із нас дійсно творить реальність і важливо, щоб вона була такою, в якій хочеться жити", ―підкреслила Наталія Попович, засновниця групи компаній One Philosophy

 

Організатори додають, що це перший етап втілення проєкту "Ньюзмейкер". Згодом вони обіцяють більше зануритись у деталі того, як саме кожен може бути ньюзмейкером і повсякденними діями впливати на розвиток держави ― і які реальні результати для країни це матиме. Слідкувати за оновленнями проєкту можна на сайті be-newsmaker.in.ua.


Довідково:

Be―it ― провідна комунікаційна агенція, яка допомагає клієнтам здобувати і утримувати лідерство у своїх галузях завдяки системному підходу до управління репутацією, змістовним інтегрованим комунікаціям та креативним рішенням.


One Philosophy ― це консалтингова група, яка готує бренди, репутацію, команди та суспільство до майбутнього. Група об'єднує 5 агенцій: Be—it Agency, Be—it Health & Social Impact, Changers, Republic і Solutions for People.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.