У Музеї книги і друкарства відкрили проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина». ФОТО

У Києві стартував проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина», який розповідає про історію кримських татар у Литві, а також про їх повернення до Криму після депортації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: володмир тарасов

Проєкт "Крізь віки: набута Батьківщина" у Музеї книги і друкарства України складається з фотовиставки "Просто неба" і виставки "Дорога, що стала долею". Мистецькі заходи триватимуть до 30 вересня.

Обидві події організували ГО "Інститут культурної дипломатії" в рамках "Року кримськотатарської культури в Литві" у співпраці з посольством Литви в Україні, держпідприємством "Кримський дім" та кількома українськими музеями.

 
фото: володмир тарасов

Фотовиставка "Просто неба" показує історії кримських татар, яких автор Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму, зустрічав під час їх повернення на півострів.

Основна її тема – повернення кримських татар на Батьківщину після довгої розлуки. В експозиції представлені фотографії 1990-2000-х років.

 
фото: володмир тарасов

Виставка "Дорога, що стала долею" зображує історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви, розповідаючи про формування етносу литовських татар, однієї з найдавніших меншин країни. За історичними даними, перші татари з'явилися на території сучасної Литви ще у XIV столітті.

Експозиція поєднує книжки, вироби з традиційним татарським гаптуванням та інші експонати.

 
фото: володмир тарасов

На церемонії відкриття проєкту посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас наголосив, що історія татар є однією з тем, які поєднують наші країни. За його інформацією у Литві наразі живуть близько 2,5 тис. татар.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.