АНОНС: Національний музей історії України відкриває виставку до 30-ї річниці незалежності

Національний музей історії України – МІСТ до 30-ї річниці незалежності країни 23 серпня відкриває виставку «10 958 днів незалежності». На ній відвідувачам пропонують поринути у вир основних суспільно-політичних подій останніх трьох десятиліть

Відкриття виставки "10958 днів незалежності" 23 серпня о 15.00. Виставка  буде представлена до уваги відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії  України з 24 серпня.

 

В основі виставки – інсталяція у вигляді символічної будівлі на міцному фундаменті. Вона символізує процес розбудови української держави, проголошеної Верховною Радою 24 серпня 1991 року, та ствердженої народом на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

В стіни споруди вмонтовані прозорі ніші з експонатами із колекції музею, що відображають важливі моменти нашої історії. Будівля, мурована цеглинами, кожна з яких є її невід'ємною частиною. На них — імена діячів науки, культури, мистецтва та релігії, учасників війни на сході України, спортсменів, письменників, журналістів, політиків, які зробили свій внесок у становлення та збереження рідної країни.

Також відвідувачі побачать чернетку Акту проголошення незалежності України, нагороди та особисті речі відомих українців.

Куратор виставки – Антон Богдалов, завідувач відділу історії незалежної України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.