АНОНС: Національний музей історії України відкриває виставку до 30-ї річниці незалежності

Національний музей історії України – МІСТ до 30-ї річниці незалежності країни 23 серпня відкриває виставку «10 958 днів незалежності». На ній відвідувачам пропонують поринути у вир основних суспільно-політичних подій останніх трьох десятиліть

Відкриття виставки "10958 днів незалежності" 23 серпня о 15.00. Виставка  буде представлена до уваги відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії  України з 24 серпня.

 

В основі виставки – інсталяція у вигляді символічної будівлі на міцному фундаменті. Вона символізує процес розбудови української держави, проголошеної Верховною Радою 24 серпня 1991 року, та ствердженої народом на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

В стіни споруди вмонтовані прозорі ніші з експонатами із колекції музею, що відображають важливі моменти нашої історії. Будівля, мурована цеглинами, кожна з яких є її невід'ємною частиною. На них — імена діячів науки, культури, мистецтва та релігії, учасників війни на сході України, спортсменів, письменників, журналістів, політиків, які зробили свій внесок у становлення та збереження рідної країни.

Також відвідувачі побачать чернетку Акту проголошення незалежності України, нагороди та особисті речі відомих українців.

Куратор виставки – Антон Богдалов, завідувач відділу історії незалежної України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.