Спецпроект

Польща ухвалила закон щодо відібраного під час Голокосту майна євреїв. Ізраїль відкликав посла

Президент Польщі Анджей Дуда, попри опозицію з боку Ізраїлю і США, підписав закон, який ускладнить для євреїв повернення власності, яку вони втратили під час і після Другої світової війни.

Про це повідомляють The Бабель.

 
Анджей Дуда та Яїр Лапід

Ізраїль відкликав свого дипломатичного представника у Варшаві для безстрокових консультацій, назвавши закон "антисемітським". У Польщі у відповідь заявили, що мають намір зробити симетричні кроки і відкликати свого посла.

Закон стосується вимог щодо власності, яку вкрали нацисти, а потім захопив комуністичний режим Польщі. Відповідно до нього, обмежується право нащадків жертв Голокосту на повернення майна: тепер вони можуть оскаржити вилучення власності лише протягом 30 років з моменту ухвалення такого рішення.

Президент Анджей Дуда заявив польському інформаційному агентству PAP, що сподівається, що закон покладе край "ері правового хаосу" та "мафії". Він заперечив, що закон був спрямований конкретно проти євреїв, які пережили Голокост. Уряд заявляє, що відновить правову визначеність на ринку нерухомості та заблокує помилкові позови.

Коли польський парламент ухвалив цей закон, міністр закордонних справ Ізраїлю Яір Лапід і держсекретар США Ентоні Блінкен попросили Дуду не підписувати його.

Лапід сказав, що це "завдає шкоди як памʼяті про Голокост, так і правам його жертв". Блінкен сказав, що він "глибоко стурбований", і закликав Польщу ухвалити всеосяжний закон, який регулює вимоги про конфіскацію власності — що вже зробили інші країни Центральної та Східної Європи. Однак премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща "не платитиме за злочини Німеччини".


Під час Другої світової війни в Польщі вбили близько трьох мільйонів євреїв, це 90% єврейської громади країни. Після війни комуністична влада націоналізувала величезну кількість нерухомості, яка залишалася порожньою, тому що її власників вбили.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.