У Чехії відбудеться фотовиставка «Україна. 30 років свободи»

Посольством України в Чехії запросило на відкриття фотовиставки «Україна. 30 років свободи», присвяченій 30-й річниці незалежності України.

Про це повідомляється на сторінці події у Фейсбуці.

 

"На фотографіях, ретельно відібраних нами у співпраці з нашими партнерами, зафіксовані найважливіші віхи новітньої історії нашої країни. Вони нагадають моменти радості, гордості та перемог, але також смутку і втрат, які українці прожили за тридцять років з часу відновлення незалежності України, розкажуть про доленосні події, які згуртували наш народ і сформували нашу державу", – йдеться в повідомленні.

 

Виставка буде розміщена на пішохідній зоні вулиці На Пршікопі, поряд з будинками № 6 – 8 та виходом зі станції метра "Мустек".

Символічне відкриття відбудеться у суботу, 14 серпня, о 13.00. Виставка триватиме до 30 серпня.

У підготовці виставки були використані документальні фотографії агентств Укрінформ і ČTK, фотобанку ukraine.ua та проєкту Ukraїner, роботи українських фотографів Олександра Клименка та Олексія Фурмана, світлини з особистих архівів активістів Давіда Конечного, Ксенії Майзнерової, Зоряна Кіся та інших.

У Посольстві зауважили, що виставка підготовлена за підтримки мерії Праги та проводиться під патронатом мера міста Зденєка Гржіба.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.