На фасаді готелю "Бандерштадт" у Івано-Франківську можуть намалювати зіг-руну

Мер Івано-Франківська Руслан Марцинків опублікував рендер нового фасаду готелю «Бандерштадт», розфарбованого у червоно-чорні кольори з візуальним елементом, який фактично повторює стилізовану руну в емблемі СС

Про це повідомляє Хмарочос.

 

Раніше готель, збудований у 1960 році, мав назву "Прикарпаття". Це єдиний комунальний готель міста. Він розташований біля аеропорту Івано-Франківська. Колись він приймав екіпажі літаків та гостей, які прибували авіатранспортом.

Зараз його перейменували на "Бандерштадт". Тут розміщено 34 номери: 17 одномісних, 16 двомісних та один напівлюкс. Нещодавно в номерах встановили бойлери. Зараз планують ремонтувати кімнати, міняти вікна та оновлювати фасад. Готель перебуває на балансі КП "Комфортний дім".

Користувачі соцмереж відразу звернули увагу на те, що зигзаг посередині фасаду точно повторює стилізовану руну совіло/сігель, з якої складалася емблема нацистських військово-поліцейських загонів СС.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.