На Львівщині впіймали вандала, який розбив 59 хрестів на могилах січових стрільців

У Стрию на міському кладовищі 20-річний місцевий мешканець розбив 59 хрестів і пам'ятників на могилах січових стрільців. Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Львівської області, передає Укрінформ.

 

Зазначається, що про вандалізм на цвинтарі у Стрию поліцію повідомили місцеві мешканці 8 липня близько 5.30.

"Під час обстеження території цвинтаря правоохоронці помітили чоловіка, який саме намагався повалити один із хрестів на місці поховання січових стрільців. Побачивши поліцейських, він намагався втекти, проте правоохоронці наздогнали його та затримали. Особу зловмисника встановлено – ним виявився 20-річний житель Стрия. Як попередньо встановили правоохоронці, загалом чоловік пошкодив 59 намогильних хрестів та пам'ятників", - йдеться у повідомленні.

За фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.297 (Осквернення або руйнування могили борців за незалежність України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Досудове розслідування триває.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.