Українці Росії вшанують пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох

Українці Росії 5 серпня вшанують біля Козацького Хреста пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох жертв сталінських репресій.

Про це у Фейсбуці повідомила голова української організації в Карелії "Калина" Лариса Скрипникова.

 

"Нагадую, що через тиждень 5 серпня, святий для нас усіх день. Наші рідні, наші невинно убієнні сини та дочки України чекають на нас біля нашого величного Козацького Хреста в урочищі Сандармох.

Ми, не дивлячись на всі негаразди і перешкоди, приїдемо, щоб згадати всіх страчених поіменно, помолимося за їх душі, пов'яжемо нові рушники, поставимо горшки з чорнобривцями, покладемо вінок", – написала вона.

За словами Скрипникової, вона вже багато років заздалегідь мала листи від багатьох друзів, їх зачитували біля Хреста, і це було надзвичайно зворушливо й урочисто. На сьогодні надійшло тільки два листи: від пані Людмили Мельник і голови латвійського Товариства підтримки України Тетяни Лазди.

Активістка наголосила, що буде вдячна і за листи співчуття від усіх. Можна написати або в особистий профіль на Фейсбуці або на електронну пошту lariskrip@gmail.com.

"Отже вірю, що не тільки ми, хто приїде 5 серпня до Козацького Хреста, буде молитися за Упокой душ невинно убієнних синів та дочок України, а і Ви всі, хто подумки з нами, а Ваші слова пролунають в цей час в страшному та Святому урочищі Сандармох, за тих, хто невинними згинув за Україну, кого куля скосила сліпа", – додала Скрипникова.

Зауважимо, що Козацький хрест "Убієнним синам України" – це пам'ятник на меморіалі "Сандармох" у Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії РФ.

Він установлений на колишньому розстрільному полігоні, на місці виконання смертних вироків жертвам більшовицького терору. У 1930-х роках в урочищі Сандармох проводилися масові розстріли людей, у тому числі страчено впродовж 5 діб (27 жовтня та 1–4 листопада 1937 року) великий тюремний етап Соловків – 1111 в'язнів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.