Україна та Угорщина домовились про вшанування в обох країнах пам’яті загиблих співвітчизників

В Будапешті буде встановлено пам’ятний хрест загиблим за Україну, а на Закарпатті розширять угорське військове кладовище

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Угорщини Петер Сійярто домовилися про вшанування в обох країнах пам'яті загиблих співвітчизників.
 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з угорським колегою Петером Сійярто пресконференції у Києві.

"Ми домовилися, що в Будапешті буде встановлено пам'ятний хрест загиблим за Україну. Україна у свою чергу надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення угорського військового кладовища у Підполоззі Закарпатської області", - сказав Кулеба.

Він додав, що це дуже важливий гуманітарний жест обох сторін.

"Переговори з цього питання тривали дуже довго, і я радий, що сьогодні нам з Петером (Сійярто) вдалося поставити в них крапку в інтересах насамперед наших суспільств і вшанування пам'яті наших співвітчизників", - зазначив глава української дипломатії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.