АНОНС: У Тернополі презентують книжку про діяльність УПА на Хмельниччині

У книжці розглянуто організаційну, військово-пропагандистську, диверсійну та рейдову діяльність Кам’янець-Подільської групи УПА “22 б”, яка впродовж другої половини 1944 р. дислокувалася на території Тернопільської області ОУН. А також боротьбу відділів УПА проти радянського окупаційного режиму і частин НКВД у призбручанських районах сучасної Тернопільщини і Хмельниччини.

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини запрошує взяти участь в презентації науково-популярної книжки видавництва "Літопис УПА": "Над Збручем: Кам'янець-Подільська група УПА на Тернопільщині (друга половина 1944 р.)"

 

Її автор, історик та багаторічний дослідник національно-визвольного руху ОУН та УПА Сергій Волянюк, розповість про основні етапи вивчення цієї маловідомої сторінки з історії боротьби повстанської армії на теренах нашого краю, а також зробить короткий тематичний екскурс до діяльності цієї військової одиниці УПА.

Робота виконана в межах програми "Історія національно-визвольних змагань: складні питання та уроки", над якою працює Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.


Час: 15 липня, четвер, 12.00


Місце: "Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини" – м. Тернопіль, вул. Медова, 5.


У зв'язку з карантинними заходами кількість учасників презентації обмежена, тому організатори просять попередньо зголосити свою участь. Заявки приймаються до 11 год. 15 липня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.