На Тернопільщині викопали архів ОУН: його рятують дослідники

Днями на Тернопільщині пошуковці відкопали бідон з унікальними документами українського підпілля. Наразі знахідку рятують, щоб потім оцифрувати й оприлюднити онлайн на Електронному архіві Українського визвольного руху

Час від часу в Україні знаходять закопані сім десятиліть тому документи структур визвольного руху — УПА та ОУН. Таким чином повстанці намагалися зберегти для наступних поколінь історію боротьби за незалежність. Документи консервували переважно в алюмінієвих молочних бідонах або металевих скриньках.

 

Цього разу, 4 липня, у бідоні знайшли низку теренових звітів підпілля Організації українських націоналістів, а також протоколи допитів та іншу ділову документацію 1945-1949 років.

Дослідники запевняють: новий архів ОУН належить рівню не нижче надрайону. Фахівці помітили чимало документів референтури Служби безпеки ОУН, яка займалася оперативною роботою, координувала інформаторів та організовувала захист підпільних ланок від ворожих впливів.

"Архів зберігся досить добре, однак багато документів потребують реставрації. Певні, 70-80% знайденого можна врятувати, що ми зараз і робимо у нашій лабораторії", — говорить історик, член Центру досліджень визвольного руху, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.