Поховання українського архітектора Льва Левинського у Цєшині - під загрозою

Лев Левинський – архітектор, співавтор проєкту будинку товариства "Дністер" та багатьох інших знакових об'єктів у Львові, автор багатьох церков у Східній Галичині.

Про це повідомляє Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА.

Щоб зберегти поховання українського архітектора Лева Левинського, потрібно зібрати 9 тисяч гривень.

Тисячу двісті злотих, а це - близько 9 тисяч гривень, коштує двадцятирічний термін "оренди" місця на комунальному цвинтарі польського містечка Цешин (Cieszyn), де похований український архітектор, автор десятків церков по всій Галичині - Лев Левинський.

 

Ці кошти за "оренду" необхідно сплатити найближчим часом, інакше могила може бути зруйнована, а місце віддане під поховання іншої особи. Зважаючи на те, що прямих нащадків Лева Левинського у Польщі немає, обов'язок опіки над могилою лягає на українську архітектурну спільноту.

Могилу українського зодчого, котрий помер 22 лютого 1963 року у віці 87 років, торік знайшов львівський архітектор Іван Щурко. Розташована вона на цвинтарі польського містечка Цєшин (Cieszyn) у Сілезії, вул. Katowicka 43-400, 3 сектор, 12 ряд, могила №19.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.