Поховання українського архітектора Льва Левинського у Цєшині - під загрозою

Лев Левинський – архітектор, співавтор проєкту будинку товариства "Дністер" та багатьох інших знакових об'єктів у Львові, автор багатьох церков у Східній Галичині.

Про це повідомляє Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА.

Щоб зберегти поховання українського архітектора Лева Левинського, потрібно зібрати 9 тисяч гривень.

Тисячу двісті злотих, а це - близько 9 тисяч гривень, коштує двадцятирічний термін "оренди" місця на комунальному цвинтарі польського містечка Цешин (Cieszyn), де похований український архітектор, автор десятків церков по всій Галичині - Лев Левинський.

 

Ці кошти за "оренду" необхідно сплатити найближчим часом, інакше могила може бути зруйнована, а місце віддане під поховання іншої особи. Зважаючи на те, що прямих нащадків Лева Левинського у Польщі немає, обов'язок опіки над могилою лягає на українську архітектурну спільноту.

Могилу українського зодчого, котрий помер 22 лютого 1963 року у віці 87 років, торік знайшов львівський архітектор Іван Щурко. Розташована вона на цвинтарі польського містечка Цєшин (Cieszyn) у Сілезії, вул. Katowicka 43-400, 3 сектор, 12 ряд, могила №19.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.